Торкнутися неба…
Позбутися болю…
Забутись – як треба,
Не бути собою.
Швидко, швидко полетіти
Далі, далі від землі…
Тихо, тихо - можем впасти!
Доля, доля – можем й ні!
МИ ТРОХИ ІНШІ!
В НАС СЕРЦЕ Б»ЄТЬСЯ!
ХТОСЬ ВІДСТУПАЄ!
МИ Ж НЕ ЗДАЄМСЯ!
В раю прокидатись й
Ходити по стерні…
Щоку підставляти
І знати напевно:
Хто ми, хто ми, хто ми, люде?
Де наш, де наш, де наш дім ?
Хто ми, де ми, що ми варті?
Нині, завтра , в майбутті?!
МИ ТРОХИ ІНШІ!
В НАС СЕРЦЕ Б»ЄТЬСЯ!
ХТОСЬ ВІДСТУПАЄ!
МИ Ж НЕ ЗДАЄМСЯ!
Чуєш, серце – наша доля,
Бачиш, брате – крок твердий!
Люде милі – хто не з нами,
Міцно, міцно, міцно спить!
Коснуться неба ...
Избавиться от боли ...
Забыться - как надо,
Не надо быть собой.
Быстро, быстро улететь
Дальше, дальше от земли ...
Тихо, тихо - можем упасть
Судьба, судьба - можем и нет!
МЫ НЕМНОГО ДРУГИЕ!
У НАС СЕРДЦЕ Б »ется!
КТО ОТСТУПАЕТ!
МЫ ЖЕ НЕ ЗДАЕМСЯ!
В раю просыпаться и
Ходить по стерне ...
щеку подставлять
И знать наверняка:
Кто мы, кто мы, кто мы, люди?
Где наш, где наш, где наш дом?
Кто мы, где мы, что мы стоим?
Сейчас, завтра, в будущности ?!
МЫ НЕМНОГО ДРУГИЕ!
У НАС СЕРДЦЕ Б »ется!
КТО ОТСТУПАЕТ!
МЫ ЖЕ НЕ ЗДАЕМСЯ!
Слышишь, сердце - наша судьба,
Видишь, брат - шаг твердый!
Люди мили - кто не с нами,
Крепко, крепко, крепко спит!