Пригадай, оті волошки, сині квіти
Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волосся пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок…
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Все минуло, промайнуло, мов розлука,
З того часу, як сплелися наші руки.
Ти сподобав собі іншу, я не проти,
Тож навіщо на весілля мене просиш?
Я прийшла, мов не болить душа нітрошки,
А в дарунок принесла тобі волошки.
Срібний дзвін твоїх очей і чисті сльози,
А між нами заметілі і морози.
Йдеш, заплаканий, до шлюбу, віє вітер,
Він за мене тобі сльози витре.
І як будуть синьоокі в тебе діти,
Пригадаєш ті волошки, наші квіти.
Пригадаєш ті волошки, наші квіти,
Що мені волошки пестив ніжно вітер,
Десь на обрій п’яну ніч тверезив ранок…
Все минуло, промайнуло, мов в тумані.
Prigaday , otі Voloshky , sinі Kvity
Prigadaєsh Ti Voloshky , nashі Kvity ,
Scho Meni hair pesto nіzhno Viter ,
Ere on Obriy p'yanu nich tvereziv wounds ...
All passed , promaynulo , mov to tumanі .
All passed , promaynulo , mov rozluka ,
W that hour, yak nashі entwined hands .
Tee Spodobaev sobі іnshu , I do not mind
Wedding Music on the identity navіscho mene prosish ?
I priyshla , mov not bolit nіtroshki soul ,
And Darunok brought Voloshky tobi .
Srіbny dzvіn tvoїh eyes i chistі slozi ,
A mіzh us zametіlі i frost.
Ydesh , zaplakany to shlyubu , vіє Viter ,
Vіn for mene tobi slozi vitro.
I. yak will sinookі dіti in you ,
Prigadaєsh Ti Voloshky , nashі Kvity .
Prigadaєsh Ti Voloshky , nashі Kvity ,
Scho Meni Voloshky pesto nіzhno Viter ,
Ere on Obriy p'yanu nich tvereziv wounds ...
All passed , promaynulo , mov to tumanі .