Ой літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Руки вчителя рідні, пригортали ви нас.
Пригортали, тулили до грудей голуб’ят.
Був ти, вчителю милий, рідним батьком хлоп’ят.
Вів ти в сонячні ранки нас в незвідану путь,
Де рожеві світанки в мріях щастя цвітуть.
І знялися на крила мив сімнадцяти літ –
Твоя воля і сила підняла нас в політ.
Нас чекають дороги у життя далині,
Нас чекають тривоги, а не тільки пісні.
Всі дороги пройдемо, переможемо зло
І в серцях збережемо твого серця тепло.
Ой літа ви погідні, люба школо, наш клас,
Де ти, вчителю рідний, чи ти згадуєш нас?
Щебет рідної школи, наче спів солов’їв,
Не забудуть ніколи голуб’ята твої.
Oi summer you are pleased, dear school, our class,
The hands of the teacher are relatives, you have covered us.
The cubs were tucked up to the chest.
You were a teacher of cute, father's boyfriend.
You led us into the sunshine of an unexplored path,
Where pink dawns in the dreams of happiness blossom.
And they stared at the wings seventeen years ago -
Your will and power raised us in flight.
We are waiting for roads in the life of the distances,
We are waiting for anxiety, not just songs.
All roads will pass, we will win evil
And in our hearts we will keep your heart warm.
Oi summer you are pleased, dear school, our class,
Where are you, mother teacher, do you remember us?
Rubbish native school, as if singing nightingales,
Never forget your doves.