Самотня ранішня зоря
Світанок тихо зустріча,
Вже новий день прийшов,
А ми з тобою все тут,
А ми сиділи цілу ніч,
Над річкою туман приліг.
Все, як завжди,
І спить наш світ земний,
Лиш очі твої такі неземні,
Дай же, єдина, надію мені!..
Приспів:
Чому ж так вабить, манить
Цей світ загублених туманів?..
Знаю, світло, це світло є в тобі -
Це очі твої такі неземні!
Минає рік, минає два
І час спливає, як вода,
А нам тоді було
Лиш по шістнадцять літ.
Цікаво, дівчинко, де ти?
Чи пам'ятаєш ти час,
Коли я вперше це сказав,
Що очі твої такі неземні?..
Дай же, єдина, надію мені!..
Приспів.
Так манить! Так манить!
Не знаходжу місця в світі!
Вабить, манить
Цей світ загублених туманів?..
Знаю, світло, це світло є в тобі -
Це очі твої такі неземні!
The lonely early morning star
Dawn meet quietly
Already a new day has come
And we are all here
And we were sitting all night
Above the river fog stood.
As usual,
And our earthly world is sleeping
Only your eyes are so unearthly
Give me one, hope me! ..
Chorus:
Why do you want to hang around?
This world of lost fogs? ..
I know, light, this light is in you -
These are your eyes so unearthly!
A year goes by, there are two
And the time comes like water,
And then we were there
Only sixteen years old.
I wonder, girl, where are you?
Do you remember time
When I first said it
What are your eyes so unearthly? ..
Give me one, hope me! ..
Chorus.
So fuck! So fuck!
I do not find places in the world!
To shake hands
This world of lost fogs? ..
I know, light, this light is in you -
These are your eyes so unearthly!