Текст песни Не журись - Віддайте мову
Просмотров
30
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Не журись - Віддайте мову, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Віддайте мову
Слова і музика Едуард Драч
Не лиш герої на землі зростають,
Є у вітчизни і такі сини,
Котрим і Батьківщина не святая,
Святі їм тільки гроші і чини.
Такий глаголить: Я слуга народу!
Але народу тим цей служить друг,
Що нишком нищить мову і природу,
Народ свій обертаючи на слуг.
Такі загнали в села рідне слово
І там його вже тягнуться добить
Аби забрати пам’ять в нас і мову,
А їх не мають нині лиш раби.
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Вмре мова – і ми щезнем як народ!
Було нелегко мову в нас забрати,
Котра корінням в Батьківській землі.
Сам хан Батий не зміг її стоптати, –
Проте народу слуги все змогли...
Вони зробили з мови непрестижну,
Забравши з ВУЗів, шкіл і установ;
Нас спонукали кожним днем і тижнем
До зради найспівучішої з мов.
Нам пильність присипали побрехеньки,
Що ми в тій зраді майже рай знайшли.
Вставайте, козаченьки-хмельниченки,
Поки ми спали, мову ізвели!
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, прорубайте в серці лід!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш мовою живий козацький рід!
Хто ми для них? – Прості аборигени,
Але в тім слові величезний зміст,
Бо в землю повростали наші гени –
Це навіть крізь асфальт великих міст.
Хазяїн хто? – Чиновничі конклави
Чи ти, абориген землі ції?
Це справжній бій, хоч, власне, не кривавий,
Проте і не найлегший із боїв.
Ми в тім бою ще скажем своє слово
Про Чигирин, про Чернівці і Крим,
Та головне – відвоювати мову
У котрій глас народу крізь віки.
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш в мові вічно житиме народ!
Брати, на нас ви не дивіться скоса –
За своє кровне бій іде у нас:
Сьогодні в нас косою мову скосять,
А завтра лишень приймуться за вас!
Це буде кращий в світі братства прояв,
Коли у пісню зіллються слова,
І встане брат за брата рідну мову,
І хор тисячоголосий заспіва!
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш в мові вічно житиме народ!
Віддайте мову...
Віддайте мову...
Віддайте мову...
Лиш в мові вічно житиме народ!
Слова і музика Едуард Драч
Не лиш герої на землі зростають,
Є у вітчизни і такі сини,
Котрим і Батьківщина не святая,
Святі їм тільки гроші і чини.
Такий глаголить: Я слуга народу!
Але народу тим цей служить друг,
Що нишком нищить мову і природу,
Народ свій обертаючи на слуг.
Такі загнали в села рідне слово
І там його вже тягнуться добить
Аби забрати пам’ять в нас і мову,
А їх не мають нині лиш раби.
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Вмре мова – і ми щезнем як народ!
Було нелегко мову в нас забрати,
Котра корінням в Батьківській землі.
Сам хан Батий не зміг її стоптати, –
Проте народу слуги все змогли...
Вони зробили з мови непрестижну,
Забравши з ВУЗів, шкіл і установ;
Нас спонукали кожним днем і тижнем
До зради найспівучішої з мов.
Нам пильність присипали побрехеньки,
Що ми в тій зраді майже рай знайшли.
Вставайте, козаченьки-хмельниченки,
Поки ми спали, мову ізвели!
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, прорубайте в серці лід!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш мовою живий козацький рід!
Хто ми для них? – Прості аборигени,
Але в тім слові величезний зміст,
Бо в землю повростали наші гени –
Це навіть крізь асфальт великих міст.
Хазяїн хто? – Чиновничі конклави
Чи ти, абориген землі ції?
Це справжній бій, хоч, власне, не кривавий,
Проте і не найлегший із боїв.
Ми в тім бою ще скажем своє слово
Про Чигирин, про Чернівці і Крим,
Та головне – відвоювати мову
У котрій глас народу крізь віки.
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш в мові вічно житиме народ!
Брати, на нас ви не дивіться скоса –
За своє кровне бій іде у нас:
Сьогодні в нас косою мову скосять,
А завтра лишень приймуться за вас!
Це буде кращий в світі братства прояв,
Коли у пісню зіллються слова,
І встане брат за брата рідну мову,
І хор тисячоголосий заспіва!
Приспів:
Віддайте мову – не прохання, а наказ!
Віддайте мову, нашу пам’ять і оплот!
Віддайте мову, і не колись, а в цей же час!
Лиш в мові вічно житиме народ!
Віддайте мову...
Віддайте мову...
Віддайте мову...
Лиш в мові вічно житиме народ!
Give the language
Words and music by Eduard Drach
Not only heroes on earth grow,
There are such sons in the homeland,
To whom the Motherland is not holy,
Only money and ranks are sacred to them.
Such to say: I am a servant of the people!
But to this people this friend serves,
That secretly destroys language and nature,
Turning his people into servants.
Such people drove their native language to the villages
And there he is already reaching to finish
To take away our memory and language,
And only slaves do not have them now.
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
The language will die - and we will disappear as a nation!
It was not easy to take the language away from us,
Which has its roots in the Motherland.
Khan Batu himself could not trample it, -
However, the servants of the people were able to do everything ...
They made the language unprestigious,
Taking from universities, schools and institutions;
We were motivated every day and week
To the betrayal of the most singing of languages.
We were awakened by lies,
That we almost found paradise in that betrayal.
Get up, Khmelnytsky Cossacks,
While we slept, we spoke!
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give your tongue, cut the ice in your heart!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only the language of the living Cossack family!
Who are we to them? - Ordinary aborigines,
But in that word there is a huge meaning,
Because our genes grew into the ground -
It's even through the asphalt of big cities.
Who is the owner? - Official conclaves
Are you an aborigine of this land?
This is a real fight, although, in fact, not bloody,
However, not the easiest of battles.
We will still have our say in that battle
About Chyhyryn, about Chernivtsi and Crimea,
But the main thing is to win back the language
In which the voice of the people through the ages.
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only in the language will the people live forever!
Brethren, do not look at us askance -
For his bloody battle we have:
Today we have a slanting tongue,
And tomorrow they will only take care of you!
It will be the best fraternity event in the world,
When the words merge into a song,
And brother shall stand up for brother in the mother tongue,
And the thousand-voiced chorus sings!
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only in the language will the people live forever!
Give the language ...
Give the language ...
Give the language ...
Only in the language will the people live forever!
Words and music by Eduard Drach
Not only heroes on earth grow,
There are such sons in the homeland,
To whom the Motherland is not holy,
Only money and ranks are sacred to them.
Such to say: I am a servant of the people!
But to this people this friend serves,
That secretly destroys language and nature,
Turning his people into servants.
Such people drove their native language to the villages
And there he is already reaching to finish
To take away our memory and language,
And only slaves do not have them now.
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
The language will die - and we will disappear as a nation!
It was not easy to take the language away from us,
Which has its roots in the Motherland.
Khan Batu himself could not trample it, -
However, the servants of the people were able to do everything ...
They made the language unprestigious,
Taking from universities, schools and institutions;
We were motivated every day and week
To the betrayal of the most singing of languages.
We were awakened by lies,
That we almost found paradise in that betrayal.
Get up, Khmelnytsky Cossacks,
While we slept, we spoke!
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give your tongue, cut the ice in your heart!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only the language of the living Cossack family!
Who are we to them? - Ordinary aborigines,
But in that word there is a huge meaning,
Because our genes grew into the ground -
It's even through the asphalt of big cities.
Who is the owner? - Official conclaves
Are you an aborigine of this land?
This is a real fight, although, in fact, not bloody,
However, not the easiest of battles.
We will still have our say in that battle
About Chyhyryn, about Chernivtsi and Crimea,
But the main thing is to win back the language
In which the voice of the people through the ages.
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only in the language will the people live forever!
Brethren, do not look at us askance -
For his bloody battle we have:
Today we have a slanting tongue,
And tomorrow they will only take care of you!
It will be the best fraternity event in the world,
When the words merge into a song,
And brother shall stand up for brother in the mother tongue,
And the thousand-voiced chorus sings!
Chorus:
Give the language - not a request, but an order!
Give away our language, our memory and our stronghold!
Give your tongue, and not once, but at the same time!
Only in the language will the people live forever!
Give the language ...
Give the language ...
Give the language ...
Only in the language will the people live forever!