Текст песни Назарій Яремчук - Щоночі сад приходить до вікна
Просмотров
29
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Назарій Яремчук - Щоночі сад приходить до вікна, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Музика Павла Дворського
Слова Миколи Луківа
Щоночі сад приходить до вікна
І житнє поле шелестить щоночі,
А жінка та, що на землі одна,
Стоїть за крок і не відводить очі.
Скажи – питає – як ти день прожив?
І що зробив? І чи зробив, як треба?
Чи добру пам’ять людям залишив?
Чи з осудом подумають про тебе?
Людське життя складається не з літ,
А нашу долю творять наші справи,
Не тільки день, а навіть кожна мить -
То крок до честі, слави чи неслави.
Легких шляхів ні в кого не було,
І де б не був ти маєш пам’ятати:
На тебе завжди дивиться село
Очима вікон батьківської хати.
Не осором своїх старих батьків,
Землі, що перший крок твій пам’ятає.
Нехай довічно в думах земляків
Твоє ім’я повага огортає.
Бо тільки так прожиті дні й літа,
Де кожна мить високим змістом світить,
Дають підстави називать життя
Потрібним людям, батьківщині й світу.
Вона мене навідує щоніч,
Як не хитруй нічого не сховати.
Стоїть за крок і не відводить віч,
І не збагнеш – Вітчизна то, чи мати?
Стоїть за крок і не відводить віч,
І не збагнеш – Вітчизна то, чи мати?
Щоночі сад приходить до вікна
І житнє поле шелестить щоночі…
Слова Миколи Луківа
Щоночі сад приходить до вікна
І житнє поле шелестить щоночі,
А жінка та, що на землі одна,
Стоїть за крок і не відводить очі.
Скажи – питає – як ти день прожив?
І що зробив? І чи зробив, як треба?
Чи добру пам’ять людям залишив?
Чи з осудом подумають про тебе?
Людське життя складається не з літ,
А нашу долю творять наші справи,
Не тільки день, а навіть кожна мить -
То крок до честі, слави чи неслави.
Легких шляхів ні в кого не було,
І де б не був ти маєш пам’ятати:
На тебе завжди дивиться село
Очима вікон батьківської хати.
Не осором своїх старих батьків,
Землі, що перший крок твій пам’ятає.
Нехай довічно в думах земляків
Твоє ім’я повага огортає.
Бо тільки так прожиті дні й літа,
Де кожна мить високим змістом світить,
Дають підстави називать життя
Потрібним людям, батьківщині й світу.
Вона мене навідує щоніч,
Як не хитруй нічого не сховати.
Стоїть за крок і не відводить віч,
І не збагнеш – Вітчизна то, чи мати?
Стоїть за крок і не відводить віч,
І не збагнеш – Вітчизна то, чи мати?
Щоночі сад приходить до вікна
І житнє поле шелестить щоночі…
Music by Pavel Dvorsky
Words by Mykola Lukiv
Every night the garden comes to the window
And the rye field rustles every night,
And the woman that is alone on the earth,
He stands a step and does not take his eyes off.
Tell me - he asks - how did you live the day?
And what did he do? And did he do it right?
Did you leave a good memory for people?
Will they think of you with condemnation?
Human life does not consist of years,
And our destiny is created by our deeds,
Not just the day, but every moment -
It is a step towards honor, glory or disgrace.
Nobody had easy ways,
And wherever you are, you have to remember:
The village always looks at you
Through the windows of the parents' house.
Not ashamed of their old parents,
Earth, what your first step remembers.
Let life in the minds of countrymen
Respect envelops your name.
For only so lived days and summers,
Where every moment shines with high content,
Give reason to call life
We need people, homeland and the world.
She visits me every night,
No matter how cunning not to hide anything.
He stands a step and does not take his eyes off,
And you will not understand - the Fatherland or the mother?
He stands a step and does not take his eyes off,
And you will not understand - the Fatherland or the mother?
Every night the garden comes to the window
And the rye field rustles every night…
Words by Mykola Lukiv
Every night the garden comes to the window
And the rye field rustles every night,
And the woman that is alone on the earth,
He stands a step and does not take his eyes off.
Tell me - he asks - how did you live the day?
And what did he do? And did he do it right?
Did you leave a good memory for people?
Will they think of you with condemnation?
Human life does not consist of years,
And our destiny is created by our deeds,
Not just the day, but every moment -
It is a step towards honor, glory or disgrace.
Nobody had easy ways,
And wherever you are, you have to remember:
The village always looks at you
Through the windows of the parents' house.
Not ashamed of their old parents,
Earth, what your first step remembers.
Let life in the minds of countrymen
Respect envelops your name.
For only so lived days and summers,
Where every moment shines with high content,
Give reason to call life
We need people, homeland and the world.
She visits me every night,
No matter how cunning not to hide anything.
He stands a step and does not take his eyes off,
And you will not understand - the Fatherland or the mother?
He stands a step and does not take his eyes off,
And you will not understand - the Fatherland or the mother?
Every night the garden comes to the window
And the rye field rustles every night…