Знов печаль в душі воскресла
І пригадалося мені:
Тиха ріка і срібні весла,
Двоє закоханих в човні,
Срібний дим твого волосся,
Ніжний шепіт на вустах,
І ріки безмежний простір,
Білий човен, наче птах.
Приспів:
За літами летять літа ясночолі, |
Наче вчора усе було і спливло. |
Білий човен, до нас вертай, білий човен, |
І візьми нас до себе знов на крило! | (2)
Знов самотньо я блукаю
Над відлунням давніх літ,
Знову любов свою шукаю,
Мов на воді забутий слід.
А роки, мов щедра повінь,
Їх убрід не перейти,
Загубився білий човен -
Щастя з присмаком біди.
Приспів.
Sadness resurrected in my soul again
And I remembered:
Quiet river and silver oars,
Two lovers in a boat,
The silver smoke of your hair,
A gentle whisper on his lips,
And the rivers are boundless space,
White boat like a bird.
Chorus:
Over the years, clear-headed summers fly, |
As if everything was and surfaced yesterday. |
White boat, return to us, white boat, |
And take us to your wing again! | (2)
I wander alone again
Above the echoes of ancient times,
I seek my love again,
The language on the water is a forgotten trace.
And the years, like a generous flood,
Their ramblings do not go over,
Lost white boat -
Happiness with a taste of trouble.
Chorus.