Не журися моя нене, що калина відцвіла.
Ти одна така у мене ясноока й чарівна.
Русі коси посивіли і летять твої літа.
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.
Не журися моя нене, що за обрієм дощі.
Відшумлять зелені клени, буде радість у душі.
Русі коси посивіли і летять твої літа,
А душа твоя лишилась, наче літо, молода.
Твої скроні білі стали і летять твої літа.
Тільки ти для мене момо, будеш вічно молода.
Не печалься моя мамочка , что калина отцвела .
Ты одна такая у меня светлоглазая и очаровательна.
Движении косы поседели и летят твои лета.
А душа твоя осталась , как лето , молодая .
Не печалься моя мамочка , что за горизонтом дожди .
Отшумят зеленые клены , будет радость в душе.
Движении косы поседели и летят твои лета ,
А душа твоя осталась , как лето , молодая .
Твои виски белые стали и летят твои лета.
Только ты для меня момо , будешь вечно молода.