Летіли журавлики з теплих країв,
Та не повернувся один у свій дім.
Ой то ж не журавлик покинув свій клин,
І мати пізнала - то ж був її син.
Вона все чекає, журавлика жде.
А може, вернеться, де мати живе?
Ой, тату, ой, мамо, вже сили нема,
Аби долетіти мені до села!
То ж мій син, журавлик, вернутись не зміг,
Життя обірвалось, до мене не встиг.
А мати все плаче, журавлика жде.
Прилинь же прилинь, же в гніздечко своє.
Years of cranes from the warm lands,
She did not turn one at svіy dіm.
Oh, that is not a crane, having left its wedge,
І mother pіznala - then there are buv Ia syn.
Won all the check, crane waiting.
And can, come back, de mother live?
Oh, tattoo, oh, mamo, vili force dumb,
Abi doletti meni to the village!
That well my sin, crane, back not zmіg,
Life was obedient, until I did not meet.
And mother all cry, crane waiting.
Prilin prilin, in the nizdzhechko svoє.