Текст песни Надія Ремкус - чай з лимоном
Просмотров
18
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Надія Ремкус - чай з лимоном, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Наш теплий чай з лимоном
лікує мертві душі.
І ніжна постіль вранішня
розхристана лежить.
Нехай якісь півсотні
до тебе небайдужі,
нехай іще півсотні
до мене прибіжить.
Нам віє в спину холодом,
пронизує розлукою.
Камін німий і зморений
кричить сліпим вогнем.
Нехай іще піввіку
любитимемо муками,
а потім ще піввіку
обійми під дощем.
Ми гріємось під ковдрою
теплом сердець приречених.
І руки переплетені
в єдиний моноліт.
Нехай наші обітниці
назвуть беззаперечними,
нехай ми будем разом
до скону наших літ!
Надія Ремкус
лікує мертві душі.
І ніжна постіль вранішня
розхристана лежить.
Нехай якісь півсотні
до тебе небайдужі,
нехай іще півсотні
до мене прибіжить.
Нам віє в спину холодом,
пронизує розлукою.
Камін німий і зморений
кричить сліпим вогнем.
Нехай іще піввіку
любитимемо муками,
а потім ще піввіку
обійми під дощем.
Ми гріємось під ковдрою
теплом сердець приречених.
І руки переплетені
в єдиний моноліт.
Нехай наші обітниці
назвуть беззаперечними,
нехай ми будем разом
до скону наших літ!
Надія Ремкус
Our warm tea with lemon
heals dead souls.
And a gentle morning bed
crumpled lies.
Let some fifty
not indifferent to you
let another fifty
he will run to me.
The cold blows in our backs,
permeates the separation.
The fireplace is dumb and tired
shouts blind fire.
Let another half century
we will love torments,
and then another half century
hugs in the rain.
We warm ourselves under a blanket
the warmth of the hearts of the doomed.
And his hands are intertwined
into a single monolith.
Let our promises
will be called undisputed,
let us be together
to the end of our years!
Hope Remcus
heals dead souls.
And a gentle morning bed
crumpled lies.
Let some fifty
not indifferent to you
let another fifty
he will run to me.
The cold blows in our backs,
permeates the separation.
The fireplace is dumb and tired
shouts blind fire.
Let another half century
we will love torments,
and then another half century
hugs in the rain.
We warm ourselves under a blanket
the warmth of the hearts of the doomed.
And his hands are intertwined
into a single monolith.
Let our promises
will be called undisputed,
let us be together
to the end of our years!
Hope Remcus