Тихо, тихо навкруги,
Сонечко вже сіло.
Сплять всі гори і луги,
Спить, дівчина, мила.
Та дівчинонька сумна -
То моя Вкраїна.
Нема кому боронить
Матінку єдину.
Не реве старий Дніпро,
Не шепоче стиха.
І не рве вже греблю
Вже не скоїть лиха.
Україну ми спасем,
Ще вона засяє
Жовтим відблиском шабель
І блакитним сяйвом.
Та невже, невже нема
Козацької слави?
І рука не підійма
Гетьманську булаву?
Де ж ти, батько наш,
Тарас, поведи до бою
Україну визволять
З тяжкої неволі!
Тихо , тихо вокруг ,
Солнышко уже село.
Спят все горы и луга ,
Спит , девушка , милая .
И дивчинонька печальная -
Это моя Вкраина .
Некому защищает
Матушку единственную.
НЕ ревет старый Днепр ,
НЕ шепчет тихо .
И не рвет уже плотину
Уже не совершит бедствия.
Украина мы спасем ,
Еще она засияет
Желтым отблеском сабель
И голубым сиянием.
Неужели , неужели НЕТ
Казацкой славы ?
И рука не поднимает
Гетманскую булаву ?
Где же ты , отец наш ,
Тарас , поведи к бою
Украина освободят
С тяжелой неволе !