Світить сонце, світить ясне.
В українському селі.
Покидають рідні стріхи,
Усі хлопці молоді.
Покидають рідні стріхи,
Покидають родину,
Їдуть хлопці в ліс шукати,
Сумну й тиху хатину.
Ані свята, ні неділі,
В тих окопах лісових.
Така доля нас чекає,
Усіх хлопців молодих.
Україно, Україно,
Ти купаєшся в крові,
А ми мучимось у лісі,
Усі хлопці молоді!
Україно моя нене,
Твоя доля вже така.
Виганяє москаль з хати,
Молодого юнака.
Виганяє виганяє,
Та такого не буде.
Наша славна Україна,
Незалежною буде.
Наша славна Україна,
Самостійною буде.
Светит солнце, светит ясное.
В украинском селе.
Покидают родные крыши,
Все ребята молодые.
Покидают родные крыши,
Покидают семью,
Едут ребята в лес искать,
Печальную и тихую хижину.
Ни праздника, ни воскресенья,
В тех окопах лесных.
Такая судьба нас ждет,
Всех ребят молодых.
Украина, Украина,
Ты купаешься в крови,
А мы мучаемся в лесу,
Все ребята молодые!
Украина моя мамочка,
Твоя судьба уже такая.
Выгоняет солдат из дома,
Юноши.
Выгоняет выгоняет,
И такого не будет.
Наша славная Украина,
Независимой будет.
Наша славная Украина,
Самостоятельной будет.