Трохи млосно зранку давитись на сніданок
вчорашньою запіканкою
і пускати по легенях кип'ячену воду з крану.
Я була надто відданою коханкою
і зализувала всі твої минулі рани.
Вирвати б з-під нігтів мотузку,
якою ти мене ще й досі тримаєш...
Та в мені надто мало здорового глузду
тому поволі вона приростає.
До огиди брутально палити совість...
якби хтось навчив мене по-іншому,
я була б неодмінно зразковою,
хаотичною,як у Лінча,короткометражна повість.
моя різкість,на жаль,спадкова
може,це знак?маєш часу до завтра,щоб піти...
вся поламана місткість крові
на обпечених вилицях розтікає по вулицях,
як по Львові я...коли хочу від світу втекти.
A bit of a chore in the morning choke on breakfast
yesterday's casserole
and boil tap water.
I was a very loyal lover
and licked all your past wounds.
I would rip the rope from under my nails,
which you still hold me ...
But I have too little sense
so it slowly grows.
To disgust brutally conscience ...
if someone taught me differently,
I would definitely be an exemplary,
chaotic, like Lynch's, a short story.
my sharpness is unfortunately hereditary
maybe it's a sign? you have time to go tomorrow ...
all broken blood capacity
on the burnt forks spreads through the streets,
as in Lviv I ... when I want to escape from the world.