Текст песни Кузьма Скрябін - Місця Щасливих Людей
Просмотров
130
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Кузьма Скрябін - Місця Щасливих Людей, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Можливо треба було жити як всі, а я хотів інакшим бути завжди.
Так скучно пливсти по течії Знеде
Можливо я не дав тобі теплоту і ти не знаєш погляд через фату. Логічно, як можна було з цим жити?
А пам"ятаєш метро нічного Берліна і наші тіні на стінах в місцях щасливих людей?
А пам"ятаєш балкон під небом Мадріда і на трибунах Коліди. Місця щасливих людей...
Тягуча павутина зйомних квартир і дві душі пробиті сотнями дір, так страшно, коли не знаєш, що завтра.
Тепер я оглядаю знаті часи і знаю ціну світлої полоси, не варто шукати винних крім себе.
А пам"ятаєш страшенний шторм на Мальдівах, на фотках ніс обгорілий. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш старий кабак на Бродвеї, цибуля сир із печеня. Місця щасливих людей...
Я на перед ніколи не вивчаю маршрут, мені не важливо, тільки б ти була тут. Все рівно куди нас понесе вітер.
В житті не важливий сигнал GPS, якщо не один ти рюкзак свій несеш, то знайдеш для себе десь таки місце.
А пам"ятаєш, велосипеди в Парижі, і в Зекопало мов лижі.
Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш наш Новий Рік в електричці і Лондон, як на відкритці. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш холодне пиво в Стокгольбах і знову ми було двоє. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш, як я втікав з інститута, щоби з тобою побути.
І до сих пір я тут є.
Так скучно пливсти по течії Знеде
Можливо я не дав тобі теплоту і ти не знаєш погляд через фату. Логічно, як можна було з цим жити?
А пам"ятаєш метро нічного Берліна і наші тіні на стінах в місцях щасливих людей?
А пам"ятаєш балкон під небом Мадріда і на трибунах Коліди. Місця щасливих людей...
Тягуча павутина зйомних квартир і дві душі пробиті сотнями дір, так страшно, коли не знаєш, що завтра.
Тепер я оглядаю знаті часи і знаю ціну світлої полоси, не варто шукати винних крім себе.
А пам"ятаєш страшенний шторм на Мальдівах, на фотках ніс обгорілий. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш старий кабак на Бродвеї, цибуля сир із печеня. Місця щасливих людей...
Я на перед ніколи не вивчаю маршрут, мені не важливо, тільки б ти була тут. Все рівно куди нас понесе вітер.
В житті не важливий сигнал GPS, якщо не один ти рюкзак свій несеш, то знайдеш для себе десь таки місце.
А пам"ятаєш, велосипеди в Парижі, і в Зекопало мов лижі.
Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш наш Новий Рік в електричці і Лондон, як на відкритці. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш холодне пиво в Стокгольбах і знову ми було двоє. Місця щасливих людей.
А пам"ятаєш, як я втікав з інститута, щоби з тобою побути.
І до сих пір я тут є.
It’s possible to want to live a life like that, but I want to come back.
So boring thirst for the current Zneda
Perhaps I didn’t give you warmth and I didn’t know looking through the veil. Logically, how can I have a life?
And what about the memory of the metro of Nicholas Berlina and ours on the streets in the hearts of happy people?
And the memory of “a balcony with the sky of Madrida I in the stands of Kolіdi. Most happy people ...
The tractor of the pedestrian of the apartments and the two souls is broken by hundreds of dir, it’s so scary, if you don’t know, tomorrow.
Now I look at the noble hour and I know the price of the band, not varto shukati Vinnykh krim to myself.
And the memory is “a terrible storm in the Maldives, on the photos of the mountains are burned. There are many happy people.”
And the memory is "an old tavern on Broadway, a cibul of a ser іz liver. Mіstsya chashlyhih people ...
I’m not driving a route in front of Nicola, it’s not important, it’s only here. All rіvno wake us up vіter.
In life, the GPS signal is not important, more than one backpack you carry, then you know for yourself there is still a little.
And the memory is "yatash, bicycles in Paris, and in Zekopalo mov liz."
M_stsya of happy people.
And the memory "Our New Rick in Electricity and London, as in the World Criticism. Most of the most happy people."
And pam "yataysh beer is colder in Stockholm, and I know again, two of them. Most happy people.
And the memory is “yatash, as I am on the institute’s institute, sober thee with you.”
I am still here є.
So boring thirst for the current Zneda
Perhaps I didn’t give you warmth and I didn’t know looking through the veil. Logically, how can I have a life?
And what about the memory of the metro of Nicholas Berlina and ours on the streets in the hearts of happy people?
And the memory of “a balcony with the sky of Madrida I in the stands of Kolіdi. Most happy people ...
The tractor of the pedestrian of the apartments and the two souls is broken by hundreds of dir, it’s so scary, if you don’t know, tomorrow.
Now I look at the noble hour and I know the price of the band, not varto shukati Vinnykh krim to myself.
And the memory is “a terrible storm in the Maldives, on the photos of the mountains are burned. There are many happy people.”
And the memory is "an old tavern on Broadway, a cibul of a ser іz liver. Mіstsya chashlyhih people ...
I’m not driving a route in front of Nicola, it’s not important, it’s only here. All rіvno wake us up vіter.
In life, the GPS signal is not important, more than one backpack you carry, then you know for yourself there is still a little.
And the memory is "yatash, bicycles in Paris, and in Zekopalo mov liz."
M_stsya of happy people.
And the memory "Our New Rick in Electricity and London, as in the World Criticism. Most of the most happy people."
And pam "yataysh beer is colder in Stockholm, and I know again, two of them. Most happy people.
And the memory is “yatash, as I am on the institute’s institute, sober thee with you.”
I am still here є.