Текст песни Кузьма Скрябін - Добряк
Просмотров
69
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Кузьма Скрябін - Добряк, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
Він ціле життя посміхався широко до всіх на круги.
Позичав їм останні гроші, а сам не просив в займи.
А вони садили "дерева зла" на бідній його голові.
І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
В його домі не було дверей, i заходили всі, хто хотів.
Пригощав він усім чим мав, відмовляти він не вмів.
А вони підливали "дерева зла" з корінням в його голові.
І ще більше горбилася спина, шукаючи відповіді.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ.
Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Позичав їм останні гроші, а сам не просив в займи.
А вони садили "дерева зла" на бідній його голові.
І з часом горбилася спина під вагою дрімучих садів.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
В його домі не було дверей, i заходили всі, хто хотів.
Пригощав він усім чим мав, відмовляти він не вмів.
А вони підливали "дерева зла" з корінням в його голові.
І ще більше горбилася спина, шукаючи відповіді.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Він дивився очима дитини, як гасне навколо цей світ.
Він хотів шоби це зупинилось, та крім нього ніхто не хотів.
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Ти у цьому світі - випадковий чувак,
Ти втікай, добряк, заховайся, добряк!
Заржавілим людям не поможеш ніяк,
Зрозумій, добряк: пізно, вже - ніяк!
Он всю жизнь улыбался широко ко всем на круги.
Занимал им последние деньги, а сам не просил в займы.
Они сажали "дерева зла" на бедной голове.
И со временем горбилась спина под тяжестью дремучих садов.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
В доме не было дверей, i заходили все, кто хотел.
Угощал он всем чем имел, отказывать он не умел.
А они подливали "дерева зла" с корнями в его голове.
И еще больше горбилась спина, ища ответа.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Он смотрел глазами ребенка, как гаснет вокруг этот мир.
Он хотел шобы это остановилось, и кроме него никто не хотел.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Занимал им последние деньги, а сам не просил в займы.
Они сажали "дерева зла" на бедной голове.
И со временем горбилась спина под тяжестью дремучих садов.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
В доме не было дверей, i заходили все, кто хотел.
Угощал он всем чем имел, отказывать он не умел.
А они подливали "дерева зла" с корнями в его голове.
И еще больше горбилась спина, ища ответа.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Он смотрел глазами ребенка, как гаснет вокруг этот мир.
Он хотел шобы это остановилось, и кроме него никто не хотел.
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!
Ты в этом мире - случайный чувак,
Ты беги, добряк, спрячься, добряк!
Заржавевшие людям не поможешь никак,
Пойми, добряк: поздно, уже - никак!