Текст песни Кузьма Скрябін - Дівчина з кафешки
Просмотров
141
1 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Для вашего ознакомления предоставлен текст песни Кузьма Скрябін - Дівчина з кафешки, а еще перевод песни с видео или клипом. Также вы можете прослушать песню онлайн
У офісі перерва, ти голодний, як пес
В очах моргає напис "Я похав би десь"
І раптом запах чебуреків, по шпіонські лізе в ніс
І ти по головах людей на запах цей біжиш.
Влітаєш у кафе, готовий зїсти слона
І тут перед тобою, як китайська стіна,
Стоїть офіціантка, шостий розмір душі
І дуже елегантно поїдає лаваші.
І ніби далека, і ніби близька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби солодка і ніби гірка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби висока і ніби низька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби глибока, і ніби мілка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
Ти заглядаєш в її очі, просиш "Дайте меню"
І голосно ковтаєш біля дами слюну
І вона граціозно витирає руки об халат
І пропонує для розминки пиво і салат
Вона чуть вища і ти дивишся їй просто в декольте
А діалог в таких умовах, діло не просте
І ти відтягуєш все діло і на пальці встаєш,
Ламаєш логіку, тоді питаєш "Де ти живеш?"
І ніби далека, і ніби близька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби солодка і ніби гірка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби висока і ніби низька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби глибока, і ніби мілка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
В очах моргає напис "Я похав би десь"
І раптом запах чебуреків, по шпіонські лізе в ніс
І ти по головах людей на запах цей біжиш.
Влітаєш у кафе, готовий зїсти слона
І тут перед тобою, як китайська стіна,
Стоїть офіціантка, шостий розмір душі
І дуже елегантно поїдає лаваші.
І ніби далека, і ніби близька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби солодка і ніби гірка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби висока і ніби низька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби глибока, і ніби мілка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
Ти заглядаєш в її очі, просиш "Дайте меню"
І голосно ковтаєш біля дами слюну
І вона граціозно витирає руки об халат
І пропонує для розминки пиво і салат
Вона чуть вища і ти дивишся їй просто в декольте
А діалог в таких умовах, діло не просте
І ти відтягуєш все діло і на пальці встаєш,
Ламаєш логіку, тоді питаєш "Де ти живеш?"
І ніби далека, і ніби близька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби солодка і ніби гірка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби висока і ніби низька,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
І ніби глибока, і ніби мілка,
Дівчина з кафешки на метро Либідська.
At the office break, you're hungry like a dog
In the eyes, the inscription "I would have been somewhere"
And suddenly the smell of cheburiks, by the spy limes in the nose
And you're running on the scent of people.
Flight in a cafe, ready to eat an elephant
And here before you, as a Chinese wall,
A waitress is standing, the sixth size of the soul
And very elegant eats pita bread.
And as if away, and as if close,
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if sweet as a bitter
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if high and seemingly low
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if deep, and like a whip
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
You look into her eyes, ask "Give the menu"
And loudly swallowing lady saliva
And she gracefully wipes her arms around her robe
And offers for warming beer and salad
She is a bit higher and you look at her just in the neckline
And dialogue in such conditions, the business is not simple
And you're pulling out the whole thing and getting up on your finger,
You fail logic, then you ask "Where do you live?"
And as if away, and as if close,
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if sweet as a bitter
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if high and seemingly low
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if deep, and like a whip
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
In the eyes, the inscription "I would have been somewhere"
And suddenly the smell of cheburiks, by the spy limes in the nose
And you're running on the scent of people.
Flight in a cafe, ready to eat an elephant
And here before you, as a Chinese wall,
A waitress is standing, the sixth size of the soul
And very elegant eats pita bread.
And as if away, and as if close,
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if sweet as a bitter
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if high and seemingly low
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if deep, and like a whip
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
You look into her eyes, ask "Give the menu"
And loudly swallowing lady saliva
And she gracefully wipes her arms around her robe
And offers for warming beer and salad
She is a bit higher and you look at her just in the neckline
And dialogue in such conditions, the business is not simple
And you're pulling out the whole thing and getting up on your finger,
You fail logic, then you ask "Where do you live?"
And as if away, and as if close,
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if sweet as a bitter
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if high and seemingly low
The girl from the cafe on the metro Lybidska.
And as if deep, and like a whip
The girl from the cafe on the metro Lybidska.