Зоре моя вечірняя
Стихи Т.Г. Шевченко
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Віти розпустила…
А над самою водою
Верба похилилась;
Аж по воді розіслала
Зеленії віти,
А на вітах гойдаються
Нехрещені діти.
Добре знаю. Зоре моя!
Мій друже єдиний!
І хто знає, що діється
В нас на Україні?
А я знаю. І розкажу
Тобі; й спать не ляжу.
А ти завтра тихесенько
Богові розкажеш.
My dinner is evening
Poetry T.G. Shevchenko
My dinner is evening
Go over the mountain
Let's talk quietly
In captivity with you.
Tell me how about the mountain
Sonechko sits down
As the Dnieper is a jolly
Water lending
As a broad sweetener
Vita dismissed ...
And above the water itself
Willow bent over;
Already sent on water
Green meadow
And the wings are rocking
Unbaptized children.
I know well. My zore!
My friend is the only one!
And who knows what's going on
We have in Ukraine?
And I know And I'll tell you
You; I will not sleep.
And you're silent tomorrow
Tell God