Поплач мені, Річко...
Розкажи про дні часів прадавніх.
Те, що бачила за давніх-давен,
Пошепки перекажи у краплях.
Хвилями неси у небуття
Відголоси битв,
Де брат меча підняв на брата.
Течії журчанням голоси:
"Зрада!"
Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?!
Хто занапастив Прадавню Віру?!
Хто віддав у лапи ворогів
Слов’янську землю?!
"Володимир!"
"Жалюгідний нащадок Великого
Князя Святослава син нікчемний -
Братовбивця й зрадник Віри,
"святим" за зраду наречений."
На священній землі
Будував хто церкви?
"Тряслося від жаху тоді це стадо,
Коли прибивав свого щита
Князь Святослав на Воротах Царграда!"
Swallow me, river ...
Tell us about the days of ancient times.
What I've seen for a long time ago
Make a whisper in drops.
Waves carry nothingness
Echo the battles
Where the brother raised the sword to his brother.
Currents crying voices:
"Treason!"
Who repulsed the name of their grandfathers ?!
Who ruined Ancient Faith ?!
Who gave up the enemies' feet
Slavic land ?!
"Volodymyr!"
"The grieving descendant of the Great
Prince Svyatoslav's son is worthless -
Brawler and Traitor Faith
"holy" for betrayal. "
On the sacred ground
Who built the church?
"It was a dreadful flutter then this flock,
When he shoved his shield
Prince Sviatoslav on the Gates of Tsargrad! "