Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Заплакала Марусенька
Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
Краще за свого милого
Богу помолися!(2)
Зійшов місяць над водою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає.
«Ой рад би я, стара мати,
Ще й раніш вернуться,
Та щось кінь мій вороненький
В воротях спіткнувся.»
Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв кінь мій вороненький —
Назад сподівайтесь!
Запороза встала
В походе от полуночи,
Поймал Марусеньку
Их четкие глаза.
Не плачь, не плачь, мано,
Не плачь, не волнуйся,
Лучше, чем их немой
Бог молился! (2)
Спустился по луне над водой,
И нет солнца.
Иметь сына в соглашении
Выглядел слегка.
«О, рад бы я, старая мама,
Также искренние доходы,
И что-то лошадь моя воронек
В воротах наткнулся ».
Ой не плачет, не спешите,
Не спасай вас:
Лошадь моя воронеки -
Надеюсь!