Якщо ти першою підеш від мене
туди
де пахне чорносливом день
скажи всім ангелам
що я напевно
затримаюсь недовго між людей
Віконниці закрились на очах
Я відпущу на волю вікна з дому
коли відчую
що мій сад зачах
коли ховатимусь від звуків грому
Прилип губами до церковних стін
Вдихаю небо
втоплене в іконах
І промайне блакитноока тінь
свічок ледь ворухнувши стиглі грона
В зимовий вечір вийду ледь живий
скуйовджений
притихлий
занімілий
Умиюсь снігом
І сніжинок рій
присяде на волосся посивіле
І сніжку кине хтось мені в плече
Я обернусь – мале дівча сміється
Якщо ти першою лишиш мене
у цього світу раптом стане серце
Если ты первой уйдешь от меня
туда
где пахнет черносливом день
скажи всем ангелам
что я наверное
задержусь недолго среди людей
Ставни закрылись на глазах
Я отпущу на свободу окна из дома
когда почувствую
что мой сад зачах
когда прятаться от звуков грома
Прилип губами к церковным стен
вдыхаю небо
утоплено в иконах
И промелькнет голубоглазая тень
свечей едва шевеля спелые гроздья
В зимний вечер выйду едва живой
взъерошенный
притихший
остановившийся
умоюсь снегом
И снежинок рой
присядет на волосы поседевшие
И снежку бросит кто-то мне в плечо
Я превращусь - малое девочка смеется
Если ты первой оставишь меня
у этого мира вдруг станет сердце