Людина тулилась до дерева
казала йому – живи!
Вона й собі це наміряла
та де ж ділись теплі вогні?
Людина прийшла до каменя
просила його – зігрій!
Вона повсякденно марила
що щастя скорочує біль
Людина до моря плакала
вмовляла його – візьми!
Вона торгувала спрагою
натомість купуючи сни
Людина питала у сонечка
чи темрява має лице
Вона сподівалась… Божечку!
Вона малювала кільце
Людина ставала людиною
ховала себе в собі
Вона вважала обіймами
вбивче стискання орбіт
The man clung to the tree
told him - live!
She thought it to myself
and where did the warm lights come from?
Man came to the stone
asked him - warm up!
She roamed everyday
that happiness reduces pain
A man was crying to the sea
persuaded him - take it!
She traded thirsty
instead buying dreams
The man was in the sun
Does the darkness have a face
She hoped for ... dear!
She painted the ring
Man became a man
hiding in itself
She considered hugs
killer compression orbits