Гейшо, продай мені свою любов.
Грошей вистачить на дві години,
Мене – рівно на половину.
Гейшо, продай мені свою любов, мого життя вистачить
Для того, щоб зрозуміти тебе, моєї любові досить, аби
Не плакати, мого серця досить, аби померти.
Я хочу, аби ти розказала мені про своє дитинство, про свою
Музику і браслети на руках, про Вінницю у 2002-му,
Вокзали і макарони, раптову звістку, що батько помер від раку, і ти
Зовсім не бачила неба, яке стояло, ніби вода у ванні, в якій ти різала вени,
І як ти потім їхала в потязі, і як в Карпатах їла ожину і пила
Воду з річок, як ночувала на сінокосах, як опинилася в Ужгороді,
Розкажи мені, я добрий старий письменник, я
Про все напишу.
Гейшо, продай мені свою любов,
Цілуй мене, дряпай, нашіптуй
Якісь дитячі віршики про сонечко, маму, квіти.
Гейшо, я хочу, аби моє життя було кольору твоєї губної
Помади, спідньої білизни і носових хусточок із квітами,
Я хочу пахнути, як твоє волосся,
Бути теплим, як твоя шкіра.
Ти – жінка за двісті гривень.
Я не можу не закохатися.
Гейш, продай мне свою любовь.
Денег хватит на 2:00,
Меня - ровно на половину.
Гейш, продай мне свою любовь, моей жизни хватит
Для того, чтобы понять тебя, моей любви достаточно, чтобы
Не плакать, моего сердца достаточно, чтобы умереть.
Я хочу, чтобы ты рассказала мне о своем детстве, о своей
Музыку и браслеты на руках, о Винницу в 2002-м,
Вокзалы и макароны, внезапную весть, что отец умер от рака, и ты
Совсем не видела неба, которое стояло, что вода в ванне, в которой ты резала вены,
И как ты потом ехала в поезде, и как в Карпатах ела ежевику и пила
Воду из рек, как ночевала на сенокосах, как оказалась в Ужгороде,
Расскажи мне, я хороший старый писатель, я
Обо всем напишу.
Гейш, продай мне свою любовь,
Целуй меня, царапает, нашептывает
Какие детские стишки про солнышко, маму, цветы.
Гейша, я хочу, чтобы моя жизнь была цвета твоей губной
Помады, нижнего белья и носовых платков с цветами,
Я хочу пахнуть, как твои волосы,
Быть теплым, как твоя кожа.
Ты - женщина за двести гривен.
Я не могу не влюбиться.