Єдиним надлишком неуваги стає мовчанка.
Габаритні порожні думки сплітають вітряними рухами.
І їй не треба знати, які в нього друзі ,
і що він споживав на сніданок. Тільки теплі плечі
і трішки незворушності.
Між ними сходять лавини й руйнують околиці.
Доводиться літати невичерпними просторами…
І та повинність тримати її за руку,
і та вимога – не виходити за рамки можливого.
І чи зведуть їх разом тисячі коротких поглядів.
І чи верне вона додому отак – розмотана?
Коли вперті чайки дотягують їх до звичності.
Бути раптовими.
We need to be indifferent to the undefatable stamovchanka.
Dimensional empty doors are mixed with ruhi.
І I do not require nobility, who is friends with you,
i shcho vіn having argued on snіdanok. Just warm
і trіshki nezvorushnostі.
Mіzh them to descend an avalanche and ruin around.
Bring litati nekrypnymi expanses ...
I am guilty of trimati ї by the hand,
I vimoga - do not go beyond the mozhiny.
І chi make them short thousand short looks.
І chi verna von dodoma otak - razmotana?
If the seagulls are in the middle of it, let them fall to their feet.
Buti rapova.