// Маяк //
Ти закриваєш очі
і розмикаєш губи.
Мовчу.
Ми назавжди ідем туди,
де мало дощу.
Не бійся залишитись,
не бійся впасти, я підніму.
Я падав сотні раз навесні,
неначе у сні, я нищив холодну зиму.
Впаде останнє листя
і спогади відійдуть до сну.
Я пам'ятав, та вже забув
ту першу весну...
Не бійся загубитись,
не бійся, бо я завжди знайду.
Чи бачиш наш далекий маяк?
Завжди буде так! Завжди буде так!
Я прийду.
Давай ми хоч раз зупинимо час
і тиша достатньо розкаже про нас,
без зайвих прикрас, придуманих фраз...
Поки далекий маяк не погас!
Ти закриваєш очі
і розмикаєш губи.
Мовчу.
Ми назавжди прийшли туди,
де мало дощу.
15.09.15
// Lighthouse //
You close your eyes
and open your lips.
I'm silent.
We will go there forever
where little rain
Do not be afraid to stay
do not be afraid to fall, I will raise.
I fell hundreds of times in the spring
as if in a dream, I destroyed the cold winter.
The last leaves will fall
and memories will go to sleep.
I remembered, and I forgot
that first spring ...
Do not be afraid to get lost
do not be afraid because I will always find it.
Do you see our distant lighthouse?
Always be so! Always be so!
I will come.
Let's stop the clock at least once
and the silence will tell us enough about
without extra decoration, invented phrases ...
While the distant lighthouse is not extinguished!
You close your eyes
and open your lips.
I'm silent.
We have come there forever
where little rain
15.09.15