Lyrics Ігор Жук - Лист
Views
30
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Ігор Жук - Лист, and also a translation of a song with a video or clip.
...А зима тут, Іванку, смішна: ні морозу, ні снігу.
Гори є, але в них ти би вівці свої не напас...
Бережи там дітей. Привезу вам з Італії фіґу –
То солодке таке; там росте – може, буде і в нас.
Я щодня бачу море... А небо – Іва! – що за небо!..
В нас такого нема, все – то гори, то дощ, то жнива...
Я, Іванку, нарешті навчилася спати без тебе;
Але сплю ще сама! – то і ти там шануйся, Іва!..
А легіники тут – як гуцули: чорняві і горді, –
Тільки ти все мовчиш, а вони – як те „Радіо Люкс”...
Тут один вже поліз... Ну, дістав, як належить, по морді –
Аж господар спитав, що то з ним – тихо буркнув, що флюс...
А як ще не дістав, то хвалився, що купить ми хату,
І що певно си вженить, як я тобі лишу дітей...
Йой, Іва... Я сміюся – а як то дожити до свята!..
Тут Різдво трохи скорше, ніж в нас – то дотерплю, ачей...
Я, Іванку, не вмію писати такими словами,
Як ото в серіалах. Та й сам ти казав, що то кіч.
Я купила сорочку тобі і спідницю для мами –
І до тої сорочки я прошепотіла всю ніч...
Мій господар питав, чи не маєш ти там інтернету...
Я кажу: якби мав, чи ж би мила я ваш унітаз?..
А дипломи і мого, і твого, Іва, факультету
Вже не варті і свого паперу – що в них, що у нас...
Пишеш, вибори знов... Голосуй. Я не дуже ідейна.
Ми с тобою вже мерзли – і що нині маєм за все?
Мій синьйор все не вірить, що я розумію Ейнштейна;
Засміюся: що я! – он філософ маржинку пасе...
Ти не сердься, Іва! – то я так, передихала морем...
А яке тутай небо, Іванку, без тебе пусте!..
Я вже скоро, я скоро приїду... Ми ніч проговорим,
І до ранку та ранка, що знов привезу, заросте...
Гори є, але в них ти би вівці свої не напас...
Бережи там дітей. Привезу вам з Італії фіґу –
То солодке таке; там росте – може, буде і в нас.
Я щодня бачу море... А небо – Іва! – що за небо!..
В нас такого нема, все – то гори, то дощ, то жнива...
Я, Іванку, нарешті навчилася спати без тебе;
Але сплю ще сама! – то і ти там шануйся, Іва!..
А легіники тут – як гуцули: чорняві і горді, –
Тільки ти все мовчиш, а вони – як те „Радіо Люкс”...
Тут один вже поліз... Ну, дістав, як належить, по морді –
Аж господар спитав, що то з ним – тихо буркнув, що флюс...
А як ще не дістав, то хвалився, що купить ми хату,
І що певно си вженить, як я тобі лишу дітей...
Йой, Іва... Я сміюся – а як то дожити до свята!..
Тут Різдво трохи скорше, ніж в нас – то дотерплю, ачей...
Я, Іванку, не вмію писати такими словами,
Як ото в серіалах. Та й сам ти казав, що то кіч.
Я купила сорочку тобі і спідницю для мами –
І до тої сорочки я прошепотіла всю ніч...
Мій господар питав, чи не маєш ти там інтернету...
Я кажу: якби мав, чи ж би мила я ваш унітаз?..
А дипломи і мого, і твого, Іва, факультету
Вже не варті і свого паперу – що в них, що у нас...
Пишеш, вибори знов... Голосуй. Я не дуже ідейна.
Ми с тобою вже мерзли – і що нині маєм за все?
Мій синьйор все не вірить, що я розумію Ейнштейна;
Засміюся: що я! – он філософ маржинку пасе...
Ти не сердься, Іва! – то я так, передихала морем...
А яке тутай небо, Іванку, без тебе пусте!..
Я вже скоро, я скоро приїду... Ми ніч проговорим,
І до ранку та ранка, що знов привезу, заросте...
... А зима здесь, Ванюша, смешная: ни мороза, ни снега.
Горы есть, но в них ты бы овцы свои Его не напас ...
Береги там детей. Привезу вам из Италии смоквы -
То сладкое такое; там растет - может, будет и у нас.
Я каждый день вижу море ... А небо - Ива! - что за небо! ..
У нас такого нет, все - то горы, то дождь, то жатва ...
Я, Ваня, наконец научилась спать без тебя,
Но сплю еще сама! - то и ты там шануйся, Ива! ..
А легиники здесь - как гуцулы: темноволосые и гордые, -
Только ты все молчишь, а они - как то "Радио Люкс" ...
Здесь один уже полез ... Ну, получил, как положено, по морде -
Вплоть хозяин спросил, что это с ним - тихо пробормотал, что флюс ...
А как еще не получил, то хвастался, что купит мы дом,
И что вероятно си уже не, как я тебе оставлю детей ...
Ой, Ива ... Я смеюсь - а как дожить до праздника! ..
Здесь Рождество немного скорее, чем у нас - то дотерплю, авось ...
Я, Ваня, не умею писать такими словами,
Как вот в сериалах. Да и сам ты говорил, что это кич.
Я купила рубашку тебе и юбку для мамы -
И к тому рубашки я прошептала всю ночь ...
Мой хозяин спрашивал, не имеешь ты там интернета ...
Я говорю: если бы имел, или же бы мыла я ваш унитаз? ..
А дипломы и моего и твоего, Ива, факультета
Уже не стоят и своего бумаги - что в них, что у нас ...
Пишешь, выборы снова ... Голосуй. Я не очень идейная.
Мы с тобой уже мерзли - и сейчас имеем всего?
Мой синьор все не верит, что я понимаю Эйнштейна;
Засмеюсь: что я! - он философ маржинку пасет ...
Ты не сердись, Ива! - я так, передихала морем ...
А какое тутай небо, Ваня, без тебя пустое! ..
Я уже скоро, я скоро приеду ... Мы ночь проговорите,
И до утра и ранка вновь привезу, зарастет ...
Горы есть, но в них ты бы овцы свои Его не напас ...
Береги там детей. Привезу вам из Италии смоквы -
То сладкое такое; там растет - может, будет и у нас.
Я каждый день вижу море ... А небо - Ива! - что за небо! ..
У нас такого нет, все - то горы, то дождь, то жатва ...
Я, Ваня, наконец научилась спать без тебя,
Но сплю еще сама! - то и ты там шануйся, Ива! ..
А легиники здесь - как гуцулы: темноволосые и гордые, -
Только ты все молчишь, а они - как то "Радио Люкс" ...
Здесь один уже полез ... Ну, получил, как положено, по морде -
Вплоть хозяин спросил, что это с ним - тихо пробормотал, что флюс ...
А как еще не получил, то хвастался, что купит мы дом,
И что вероятно си уже не, как я тебе оставлю детей ...
Ой, Ива ... Я смеюсь - а как дожить до праздника! ..
Здесь Рождество немного скорее, чем у нас - то дотерплю, авось ...
Я, Ваня, не умею писать такими словами,
Как вот в сериалах. Да и сам ты говорил, что это кич.
Я купила рубашку тебе и юбку для мамы -
И к тому рубашки я прошептала всю ночь ...
Мой хозяин спрашивал, не имеешь ты там интернета ...
Я говорю: если бы имел, или же бы мыла я ваш унитаз? ..
А дипломы и моего и твоего, Ива, факультета
Уже не стоят и своего бумаги - что в них, что у нас ...
Пишешь, выборы снова ... Голосуй. Я не очень идейная.
Мы с тобой уже мерзли - и сейчас имеем всего?
Мой синьор все не верит, что я понимаю Эйнштейна;
Засмеюсь: что я! - он философ маржинку пасет ...
Ты не сердись, Ива! - я так, передихала морем ...
А какое тутай небо, Ваня, без тебя пустое! ..
Я уже скоро, я скоро приеду ... Мы ночь проговорите,
И до утра и ранка вновь привезу, зарастет ...