Lyrics Noizy Minor - Світ без людей
Views
8
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Noizy Minor - Світ без людей, and also a translation of a song with a video or clip.
Вода проникла всередину механізму,
Електросхеми не діють, тепер вже пізно,
Системи різні, думки вже, на жаль, не чисті,
За свою правду я готовий на стіни лізти.
Пристрій, що зветься в людини серцем
На аварійному живленні, як і все мистецтво,
Що народжується у чорних снах,
Та мріяти все ж таки я не перестав.
Згадую ті моменти, коли я з вами був відвертим,
Коли хотілося так вперто на шматки ваш світ роздерти,
Образ потертий, Нойзі Майнор не дає концертів,
Та все одно вдається мені лоскотати ваші нерви,
У погляді, що в дзеркалі лиш відблиск утопії,
Відторгнення дійсності, відмова від копій,
Допінг під виглядом зримованих тропів,
Дає можливість зробити мені ще кілька кроків.
Пиши картину життя, яке ледве тліє,
Недопалок гаси, шукай нову мрію,
Світ без людей - мій остаточний вибір,
Ласкаво прошу у неідеальний мій вимір.
Злість закипає у звуках невідомого жанру
Вогонь згорає залишаючи лише темну пляму
На полотні, яке трансформується у попіл,
Філантропія серед покоління мізантропів.
Ким ми були і ким тепер ми стали?
Згасали наші імпульси відсталі,
Останні клапани перекриті,
Дайте повітря, я звідси хочу вийти.
І так втомився від порад, як правильно жити,
Нав'язування поглядів облич ситих,
Тож напишу ще раз у цих останніх рядках
Ті самі речі, які колись вже їм казав:
Я і без вас знаю, як це жити без депресій,
Я і без вас знаю, як знаходити тут сенс свій,
Я і без вас знаю, як це вірити у диво,
Тепер секунда уваги - пішли нахрін всі ви.
Пиши картину життя, яке ледве тліє,
Недопалок гаси, шукай нову мрію,
Світ без людей - мій остаточний вибір,
Ласкаво прошу у неідеальний мій вимір.
Наступного ранку, ти прокинешся як завжди,
І побіжиш за своїми важливими справами
Наступного ранку я стану інакшим,
я вночі закладаю для цього підвалини
На руїнах збудую я всесвіт безмежний,
З уламків обдертих зберу я людину,
Щиру, нову і без упереджень,
Чи готовий закласти ти першу цеглину?
Електросхеми не діють, тепер вже пізно,
Системи різні, думки вже, на жаль, не чисті,
За свою правду я готовий на стіни лізти.
Пристрій, що зветься в людини серцем
На аварійному живленні, як і все мистецтво,
Що народжується у чорних снах,
Та мріяти все ж таки я не перестав.
Згадую ті моменти, коли я з вами був відвертим,
Коли хотілося так вперто на шматки ваш світ роздерти,
Образ потертий, Нойзі Майнор не дає концертів,
Та все одно вдається мені лоскотати ваші нерви,
У погляді, що в дзеркалі лиш відблиск утопії,
Відторгнення дійсності, відмова від копій,
Допінг під виглядом зримованих тропів,
Дає можливість зробити мені ще кілька кроків.
Пиши картину життя, яке ледве тліє,
Недопалок гаси, шукай нову мрію,
Світ без людей - мій остаточний вибір,
Ласкаво прошу у неідеальний мій вимір.
Злість закипає у звуках невідомого жанру
Вогонь згорає залишаючи лише темну пляму
На полотні, яке трансформується у попіл,
Філантропія серед покоління мізантропів.
Ким ми були і ким тепер ми стали?
Згасали наші імпульси відсталі,
Останні клапани перекриті,
Дайте повітря, я звідси хочу вийти.
І так втомився від порад, як правильно жити,
Нав'язування поглядів облич ситих,
Тож напишу ще раз у цих останніх рядках
Ті самі речі, які колись вже їм казав:
Я і без вас знаю, як це жити без депресій,
Я і без вас знаю, як знаходити тут сенс свій,
Я і без вас знаю, як це вірити у диво,
Тепер секунда уваги - пішли нахрін всі ви.
Пиши картину життя, яке ледве тліє,
Недопалок гаси, шукай нову мрію,
Світ без людей - мій остаточний вибір,
Ласкаво прошу у неідеальний мій вимір.
Наступного ранку, ти прокинешся як завжди,
І побіжиш за своїми важливими справами
Наступного ранку я стану інакшим,
я вночі закладаю для цього підвалини
На руїнах збудую я всесвіт безмежний,
З уламків обдертих зберу я людину,
Щиру, нову і без упереджень,
Чи готовий закласти ти першу цеглину?
Вода проникла в механизм,
Электро -схемы не работают, теперь поздно,
Системы разные, мысли, к сожалению, уже не чисты,
Для моей правды я готов подняться на стены.
Устройство, вызванное человеком с сердцем
О экстренном питании, как и все искусство,
Это рождается в черных мечтах,
Но я не перестал мечтать.
Я помню моменты, когда я был честен с тобой,
Когда я так упорно хотел на частях, чтобы разорвать ваш мир,
Изображение является потертым, шум собственности не дает концертов,
И все еще удается щекотать нервы,
В взгляде, что в зеркале есть только взгляд утопии,
Отказ от реальности, отказ от копий,
Допинг под видом тропов,
Дает мне еще несколько шагов.
Напишите картину жизни, которая едва тлеет,
Безопасность сигарет, ищите новую мечту,
Мир без людей - мой последний выбор,
Я любезно прошу моего неадеального измерения.
Гнев кипит в звуках неизвестного жанра
Огонь ожоги оставляя только темное пятно
На холсте превращается в пепел,
Филантропия среди поколения мезантропов.
Кем мы были и кем мы стали сейчас?
Выцветили наши импульсы назад,
Последние клапаны заблокированы,
Дай воздух, я хочу выйти отсюда.
И так устал от советов о том, как жить правильно,
Навязывание
Так что я напишу еще раз в этих последних строках
То же самое, что когда -то сказали им:
Я и без вас знают, как жить без депрессии,
Я и без вас знают, как найти свое значение здесь,
Я и без вас знают, как верить в чудо,
Теперь второе внимание - Нахрин пошел всем вам.
Напишите картину жизни, которая едва тлеет,
Безопасность сигарет, ищите новую мечту,
Мир без людей - мой последний выбор,
Я любезно прошу моего неадеального измерения.
На следующее утро вы просыпаетесь как обычно,
И беги к вашим важным делам
На следующее утро я по -другому,
Я поставил основы на это ночью
На руинах построит вселенную безграничную,
Из обломков обернутой я соберу человека,
Искренний, новый и без ущерба,
Готовы ли вы заложить первый кирпич?
Электро -схемы не работают, теперь поздно,
Системы разные, мысли, к сожалению, уже не чисты,
Для моей правды я готов подняться на стены.
Устройство, вызванное человеком с сердцем
О экстренном питании, как и все искусство,
Это рождается в черных мечтах,
Но я не перестал мечтать.
Я помню моменты, когда я был честен с тобой,
Когда я так упорно хотел на частях, чтобы разорвать ваш мир,
Изображение является потертым, шум собственности не дает концертов,
И все еще удается щекотать нервы,
В взгляде, что в зеркале есть только взгляд утопии,
Отказ от реальности, отказ от копий,
Допинг под видом тропов,
Дает мне еще несколько шагов.
Напишите картину жизни, которая едва тлеет,
Безопасность сигарет, ищите новую мечту,
Мир без людей - мой последний выбор,
Я любезно прошу моего неадеального измерения.
Гнев кипит в звуках неизвестного жанра
Огонь ожоги оставляя только темное пятно
На холсте превращается в пепел,
Филантропия среди поколения мезантропов.
Кем мы были и кем мы стали сейчас?
Выцветили наши импульсы назад,
Последние клапаны заблокированы,
Дай воздух, я хочу выйти отсюда.
И так устал от советов о том, как жить правильно,
Навязывание
Так что я напишу еще раз в этих последних строках
То же самое, что когда -то сказали им:
Я и без вас знают, как жить без депрессии,
Я и без вас знают, как найти свое значение здесь,
Я и без вас знают, как верить в чудо,
Теперь второе внимание - Нахрин пошел всем вам.
Напишите картину жизни, которая едва тлеет,
Безопасность сигарет, ищите новую мечту,
Мир без людей - мой последний выбор,
Я любезно прошу моего неадеального измерения.
На следующее утро вы просыпаетесь как обычно,
И беги к вашим важным делам
На следующее утро я по -другому,
Я поставил основы на это ночью
На руинах построит вселенную безграничную,
Из обломков обернутой я соберу человека,
Искренний, новый и без ущерба,
Готовы ли вы заложить первый кирпич?