Lyrics Noizy Minor - Під небом
Views
6
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Noizy Minor - Під небом, and also a translation of a song with a video or clip.
А я тримаю це небо,
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
Давай зі мною, бо час розтане, як сніг,
Остання мить, тепло сонячних днів,
Куди я біг, туди тепер вже не спішу,
Бо я живий, а хтось чекає весну.
Якщо заснув, якщо лише холодні сни -
Час прокидатися, бо з часом зрозумієш ти,
Бо ти побачиш непробачені очі чужі,
Які колись були рідними, а тепер
Забуті
Я намагався бути чесним із собою серед всіх,
Що спішили до неправди,
Що забували справжнє значення творчості й пошуку,
Я радію, що шляхи наші не схожі зовсім,
У когось цифри, для мене це лише статистка,
Не підкріплена нічим, бо всереді тихо там,
Я вийшов із болота цих примарних надій,
Я повертаюся у звуках світлих цих рядків.
А я тримаю це небо,
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
Давай зі мною тікати від порожнього галасу,
Від пафосу роздутого, від шуму в містах усіх,
Гасла не потрібні, головне - нам не згаснути,
Вчасно подивитися вперед, скласти пазли всі,
Знайти у буднях ті частинки, яких не вистачає,
Якщо не в людях, то в собі, або хоча б у чашці чаю,
Незвичайне, що зникає, починаю відчувати
Ніби знову розчиняюсь.
Я серед поглядів тиші прозорих,
Я вас не бачу, заповільнюю подих,
І якщо сонце холодне на дотик,
Я все одно стояти буду навпроти,
Я буду першим, хто зловить це холодне проміння,
І накину зверху кольору, щоб трохи зігріти,
Бо хто якщо не я ці вірші вам напише?
Кому, як не мені, ти так відверто повіриш?
А я тримаю це небо,
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
Давай зі мною, бо час розтане, як сніг,
Остання мить, тепло сонячних днів,
Куди я біг, туди тепер вже не спішу,
Бо я живий, а хтось чекає весну.
Якщо заснув, якщо лише холодні сни -
Час прокидатися, бо з часом зрозумієш ти,
Бо ти побачиш непробачені очі чужі,
Які колись були рідними, а тепер
Забуті
Я намагався бути чесним із собою серед всіх,
Що спішили до неправди,
Що забували справжнє значення творчості й пошуку,
Я радію, що шляхи наші не схожі зовсім,
У когось цифри, для мене це лише статистка,
Не підкріплена нічим, бо всереді тихо там,
Я вийшов із болота цих примарних надій,
Я повертаюся у звуках світлих цих рядків.
А я тримаю це небо,
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
Давай зі мною тікати від порожнього галасу,
Від пафосу роздутого, від шуму в містах усіх,
Гасла не потрібні, головне - нам не згаснути,
Вчасно подивитися вперед, скласти пазли всі,
Знайти у буднях ті частинки, яких не вистачає,
Якщо не в людях, то в собі, або хоча б у чашці чаю,
Незвичайне, що зникає, починаю відчувати
Ніби знову розчиняюсь.
Я серед поглядів тиші прозорих,
Я вас не бачу, заповільнюю подих,
І якщо сонце холодне на дотик,
Я все одно стояти буду навпроти,
Я буду першим, хто зловить це холодне проміння,
І накину зверху кольору, щоб трохи зігріти,
Бо хто якщо не я ці вірші вам напише?
Кому, як не мені, ти так відверто повіриш?
А я тримаю це небо,
То ж давай ставай біля мене,
Давай наповним цей простір,
А там за обрієм загубимось зовсім.
(2 р.)
И я держу это небо,
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)
Пойдем со мной, потому что время будет таять, как снег,
Последний момент, жара солнечных дней,
Где я там бегал, теперь ты больше не спишь,
Потому что я жив, и кто -то ждет весны.
Если вы заснули, если только холодные сны -
Время проснуться, потому что вы поймете со временем, вы
Потому что вы увидите необработанные глаза незнакомых,
Кто когда -то был родным, а теперь
Забыто
Я старался быть честным с собой среди всех,
Это было срочно отправлено в ложь,
Что забыло истинное значение творчества и поиска,
Я рад, что наши пути совсем не похожи,
Некоторые цифры имеют, для меня это просто статистика,
Не поддерживается ничем, потому что там тихо,
Я вышел из болота этих призрачных надежд,
Я возвращаюсь в звуках света этих линий.
И я держу это небо,
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)
Позвольте мне убежать от пустого шума,
От пафоса опухшего, от шума в городах всех,
Лозунги не нужны, главное - не выйти,
С нетерпением жду вовремя, положите загадывания,
Найти в будние дни те частицы, которые отсутствуют,
Если не в людях, то в себе или, по крайней мере, в чашке чая,
Необычный, который исчезает, начинает чувствовать
Как будто я снова растворяюсь.
Я среди взглядов на молчание прозрачного,
Я не вижу тебя, я сделаю дыхание,
И если солнце холодно на ощупь,
Я все еще буду стоять напротив,
Я буду первым, кто поймает этот холодный луч,
И бросить на вершину цвета, чтобы немного разогреться,
Для кого, если не я напишу эти стихи?
Кому, если не я, ты так откровенно поверишь?
И я держу это небо,
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)
Пойдем со мной, потому что время будет таять, как снег,
Последний момент, жара солнечных дней,
Где я там бегал, теперь ты больше не спишь,
Потому что я жив, и кто -то ждет весны.
Если вы заснули, если только холодные сны -
Время проснуться, потому что вы поймете со временем, вы
Потому что вы увидите необработанные глаза незнакомых,
Кто когда -то был родным, а теперь
Забыто
Я старался быть честным с собой среди всех,
Это было срочно отправлено в ложь,
Что забыло истинное значение творчества и поиска,
Я рад, что наши пути совсем не похожи,
Некоторые цифры имеют, для меня это просто статистика,
Не поддерживается ничем, потому что там тихо,
Я вышел из болота этих призрачных надежд,
Я возвращаюсь в звуках света этих линий.
И я держу это небо,
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)
Позвольте мне убежать от пустого шума,
От пафоса опухшего, от шума в городах всех,
Лозунги не нужны, главное - не выйти,
С нетерпением жду вовремя, положите загадывания,
Найти в будние дни те частицы, которые отсутствуют,
Если не в людях, то в себе или, по крайней мере, в чашке чая,
Необычный, который исчезает, начинает чувствовать
Как будто я снова растворяюсь.
Я среди взглядов на молчание прозрачного,
Я не вижу тебя, я сделаю дыхание,
И если солнце холодно на ощупь,
Я все еще буду стоять напротив,
Я буду первым, кто поймает этот холодный луч,
И бросить на вершину цвета, чтобы немного разогреться,
Для кого, если не я напишу эти стихи?
Кому, если не я, ты так откровенно поверишь?
И я держу это небо,
Так что рядом со мной,
Отлично это пространство,
И там для горизонта давайте вообще проиграем.
(2 года)