Ти вдивляєшся у вечір, рахуєш вогники,
Голубить сукня ніжно плечі: твій дім чекає когось.
І, чомусь, горять дві свічі, хоча вже Він не тут давно.
Коли зламалося крило і забула Ти
Де росли ці квіти,
Де був теплим вітер,
Де гріло скрізь його тепло,
Де все іншим, ніж завжди було.
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в Тобі,
Те, що снігом вже давно замело
Згадаєш, й проживеш це в миті знов...
Ловлять іноді Твій погляд
вони пелюстками,
Що підходить близько, поряд…
і знов тікає кудись…
Ти хотіла бачить в комусь
те, що у Ньому берегла,
Що килимом час застила й залишає там,
Де росли ці квіти,
Де був теплим вітер,
Де гріло скрізь його тепло,
Де все іншим, ніж завжди було
Що знайдеш у собі,
Що не зникло в Тобі,
Те, що снігом вже давно замело
Згадаєш, й проживеш це в миті знов...
...що триватиме, мов вічність.
І цю мить Ти будеш там,
Й обернеш у життя назад...
You look into the evening, you count the lights,
The dress blues her shoulders gently: your house is waiting for someone.
And, for some reason, two candles are burning, although He has not been here for a long time.
When the wing broke and You forgot
Where did these flowers grow,
Where was the warm wind,
Where his warmth was everywhere,
Where everything is different than it always was.
What will you find in yourself?
What has not disappeared in You,
What has long since snowed
You will remember, and you will live it in a moment again ...
Sometimes they catch your eye
they are petals,
What comes close to…
and runs away again…
You wanted to see in someone
what she kept in Him,
What carpet time has frozen and leaves there,
Where did these flowers grow,
Where was the warm wind,
Where his warmth was everywhere,
Where everything is different than it always was
What will you find in yourself?
What has not disappeared in You,
What has long since snowed
You will remember, and you will live it in a moment again ...
... that will last like an eternity.
And this moment You will be there,
And turn back to life ...