Ще менше часу для думок,
ще менше для думок об’єктів.
Життя всихається в струмок,
даруючи на все акцепти.
Сумні думки, чуття живі,
безбарвні роздуми про вітер.
Куди несе? Чому не йти?
Та скільки ще списати літер?
Гріхи чергуються в душі.
В душі загалом більше хламу,
ніж від усіх дверей ключів.
І ще – відкрита панорама
сумних думок, живих чуттів,
безбарвних роздумів про вітер.
Куди несе? Чому не йти?
Та скільки ще списати літер?
Even less time for thought,
even less for object thoughts.
Life is drying up into the stream,
giving away all acceptances.
Sad thoughts, feeling alive,
colorless reflections on the wind.
Where is it? Why not go?
But how many more letters to write?
Sins alternate in the soul.
There is more trash in the shower in general,
than the door of all keys.
And yet - an open panorama
sad thoughts, living feelings,
colorless reflections on the wind.
Where is it? Why not go?
But how many more letters to write?