Lyrics Леона Вишневська - ти, мабуть, таки народилась ціла.

Singer
Song title
ти, мабуть, таки народилась ціла.
Date added
04.11.2019 | 18:20:13
Views 19
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect

The lyrics of the song are provided for your reference Леона Вишневська - ти, мабуть, таки народилась ціла., and also a translation of a song with a video or clip.

Ми з тобою суцільна галактика, зіткана з дешевого вина,

довгих фільмів і пожовклих клаптиків паперу, ріжемо простір

навпіл, фарбуємо стіни у синє.

І коли ти зверху... Я завжди дряпаю тобі спину.

Рубці газетним почерком дають інтерв'ю у

порожніх квартирах,

вимикають світло опівночі, наче боючись ненароком спалити сонце...

Паркет душі поволі болем просочується і тоді

частіше здається , що я її вб'ю.Штрихпунктиром.

Або залию горлянку свинцем.

Ти цілуватимеш моє лице, купуватимеш речі зношені

і як завжди, на виріст.

Знаєш, коли до тремтіння...

Уся принциповість-

До нудоти , до найвищої міри зразкова

викидається у смітник.Коли під рукав залазить

мурашкою втома,

тоді не метро, а твоя м’яка, тепла, зніжена

обіймами шкіра натомість мене повертає додому.

Мовчи.

Бо коли ти вкотре мені щось доводиш, все кипить,

наче шматок бекону, кинутого у воду.

Твоя чашка зеленого чаю

нагадує отруйне лоно з паростками свіжої цвілі.

Буває ж так, що другої половинки просто немає,

Коли ти, мабуть, таки народилась ціла.
We are a solid galaxy made of cheap wine,

long films and yellowed pieces of paper, cut the space

in half, we paint the walls in blue.

And when you're on top ... I always scratch your back.

Scribbles interviewed by the newspaper

empty apartments,

turn off the light at midnight, as if inadvertently burning the sun ...

The parquet of the soul slowly pervades even then

more often it seems that I will kill her.

Or fill the throat with lead.

You will kiss my face, buy things worn out

and as always, to grow.

You know when to shake ...

All principle-

To the nausea, to the highest exemplary

is thrown in the trash. When the sleeve climbs

ant fatigue,

then not your subway, but your soft, warm, lowered

with my arms, my skin returns home.

Be silent.

Because when you prove something to me again, everything boils,

like a piece of bacon thrown into the water.

Your cup of green tea

resembles poisonous bosom with sprouts of fresh mold.

It just so happens that the other half is just gone,

When you were probably born whole.
Survey: Is the lyrics correct? Yes No