Lyrics Леона Вишневська - проїзд до осені 2 грн.
Views
67
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Леона Вишневська - проїзд до осені 2 грн., and also a translation of a song with a video or clip.
Уявляю себе поетесою, вдягаю старомодні сукні,
знаю, їх тепер називають ретро,
вони дешеві, тому доступні.
А ти й досі
носиш покудлачений светр
не вимикаєш приймач на кухні, там
кажуть, що сьогодні почалась осінь.
Якби ти мене теж так уважно слухав,
тоді тобі наврядче здалося б це дивним.
Ми пропустили декілька слів, тому розмови
стали незрозумілі й порожні.
Щоб зустрітись з тобою мені потрібні тільки дві гривні
в один кінець і багато пляшок пива.
Я бачу гнилі рештки сорому, людей, що на кожній
зупинці лізуть мені в душу. Хто поглядом, хто необачним дотиком,
а хто штовне з усієї сили так, що синці не сходять місяць.
Голова забита параноєю вщент.
Ви так печетесь, щоб неодмінно зайняти собі місце,
а я їду покищо стоячи. Роблю на своїй самодостатності
надто помітний акцент, у мене залізне серце Танатоса,
думки важкі та зношені.
Я виснажений пацієнт сьогоднішньої осені.
Тобі неймовірно важко згадати моє лице,
навіть якщо воно посміхається з кожного бігборду
цього занедбаного міста.
Я надто горда, щоб поряд з тобою сісти.
Знаєш,це...
Одна з сотні речей, які ми щоночі в молитві просимо.
-Господи, дай мені терпіння та сил до наступної осені.
знаю, їх тепер називають ретро,
вони дешеві, тому доступні.
А ти й досі
носиш покудлачений светр
не вимикаєш приймач на кухні, там
кажуть, що сьогодні почалась осінь.
Якби ти мене теж так уважно слухав,
тоді тобі наврядче здалося б це дивним.
Ми пропустили декілька слів, тому розмови
стали незрозумілі й порожні.
Щоб зустрітись з тобою мені потрібні тільки дві гривні
в один кінець і багато пляшок пива.
Я бачу гнилі рештки сорому, людей, що на кожній
зупинці лізуть мені в душу. Хто поглядом, хто необачним дотиком,
а хто штовне з усієї сили так, що синці не сходять місяць.
Голова забита параноєю вщент.
Ви так печетесь, щоб неодмінно зайняти собі місце,
а я їду покищо стоячи. Роблю на своїй самодостатності
надто помітний акцент, у мене залізне серце Танатоса,
думки важкі та зношені.
Я виснажений пацієнт сьогоднішньої осені.
Тобі неймовірно важко згадати моє лице,
навіть якщо воно посміхається з кожного бігборду
цього занедбаного міста.
Я надто горда, щоб поряд з тобою сісти.
Знаєш,це...
Одна з сотні речей, які ми щоночі в молитві просимо.
-Господи, дай мені терпіння та сил до наступної осені.
I imagine myself as a poet, I wear old-fashioned dresses,
I know, they are now called retro,
they are cheap, so affordable.
And you still are
you wear a sweatshirt
you don't turn off the receiver in the kitchen there
they say that autumn has begun today.
If you listened to me too carefully,
then it would hardly seem strange to you.
We missed a few words, so talk
became obscure and empty.
I only need two hryvnias to meet you
one bottle and many bottles of beer.
I see rotten remains of shame, people on everyone
the stops creep into my soul. Who by look, who by inadvertent touch,
and whosoever shall do with all his might, that the bruises do not go down on the moon.
The head is clogged with paranoia.
You are so grateful that you will definitely take your place,
and I'm going to stand still. I do it on my self-sufficiency
too noticeable accent, I have an iron heart of Thanatos,
thoughts are heavy and worn out.
I am an exhausted patient this fall.
It's incredibly difficult for you to remember my face,
even if it smiles from every big board
of this abandoned city.
I'm too proud to sit with you.
You know, it's ...
One of the hundreds of things we ask each night in prayer.
- Gentlemen, give me patience and strength until next fall.
I know, they are now called retro,
they are cheap, so affordable.
And you still are
you wear a sweatshirt
you don't turn off the receiver in the kitchen there
they say that autumn has begun today.
If you listened to me too carefully,
then it would hardly seem strange to you.
We missed a few words, so talk
became obscure and empty.
I only need two hryvnias to meet you
one bottle and many bottles of beer.
I see rotten remains of shame, people on everyone
the stops creep into my soul. Who by look, who by inadvertent touch,
and whosoever shall do with all his might, that the bruises do not go down on the moon.
The head is clogged with paranoia.
You are so grateful that you will definitely take your place,
and I'm going to stand still. I do it on my self-sufficiency
too noticeable accent, I have an iron heart of Thanatos,
thoughts are heavy and worn out.
I am an exhausted patient this fall.
It's incredibly difficult for you to remember my face,
even if it smiles from every big board
of this abandoned city.
I'm too proud to sit with you.
You know, it's ...
One of the hundreds of things we ask each night in prayer.
- Gentlemen, give me patience and strength until next fall.