Lyrics Леона Вишневська - біле напівсолодке.
Views
52
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference Леона Вишневська - біле напівсолодке., and also a translation of a song with a video or clip.
Немає протиотрути від емоційних зривів,
постійних мігреней, нудоти...
Ці стихійні лиха в мені такі невловимі,
майже як кульки ртуті невловимі на дотик.
І в кожної з нас позаду-неадекватне дитинство,
фатальні стосунки, рештки фарби на волоссі
як ехо минулих протестів...
Коли думки на папері виливались анапестом й
ми з тобою по мокрих волокнах вештались наосліп босі.
Вірили в те, що дрібною рештою у гаманці
можна позбутись похмілля,
затиснути твою руку у власній руці надто сильно...
Не боялись цих відвертих поцілунків, незрілих, ранніх
у батьківській спальні.
Намагались побачити океан у порожній,
забитій іржею ванній.
А зараз одержимо біжиш до вітрини, де можна побачити власне обличчя.
Можна в соте придбати сукню, яка тобі зовсім не личить,щоб заспокоїти нерви.
Замовляєш собі вина на голодний шлунок, медитуєш під вуличну арфу.
Носиш важке, інфіковане серце у розшитому бісером клатчі ,а варто?
Якщо знову сама просиш рахунок,
допиваєш своє "біле напівсолодке"...І довго, нестримно плачеш.
постійних мігреней, нудоти...
Ці стихійні лиха в мені такі невловимі,
майже як кульки ртуті невловимі на дотик.
І в кожної з нас позаду-неадекватне дитинство,
фатальні стосунки, рештки фарби на волоссі
як ехо минулих протестів...
Коли думки на папері виливались анапестом й
ми з тобою по мокрих волокнах вештались наосліп босі.
Вірили в те, що дрібною рештою у гаманці
можна позбутись похмілля,
затиснути твою руку у власній руці надто сильно...
Не боялись цих відвертих поцілунків, незрілих, ранніх
у батьківській спальні.
Намагались побачити океан у порожній,
забитій іржею ванній.
А зараз одержимо біжиш до вітрини, де можна побачити власне обличчя.
Можна в соте придбати сукню, яка тобі зовсім не личить,щоб заспокоїти нерви.
Замовляєш собі вина на голодний шлунок, медитуєш під вуличну арфу.
Носиш важке, інфіковане серце у розшитому бісером клатчі ,а варто?
Якщо знову сама просиш рахунок,
допиваєш своє "біле напівсолодке"...І довго, нестримно плачеш.
There is no antidote to emotional breakdowns,
persistent migraines, nausea ...
These natural disasters in me are so elusive,
almost like mercury balls intangible to the touch.
And in each of us behind-inadequate childhood,
fatal relationships, remnants of hair dye
like the echoes of past protests ...
When thoughts on paper poured out and anesthetized
we with you on wet fibers roamed barefoot.
They believed that there was a small residue in the wallet
you can get rid of the hangover,
hold your hand in your hand too tight ...
They were not afraid of these candid kisses, immature, early ones
in the parent bedroom.
They tried to see the ocean in the empty,
clogged bathroom rust.
Now let's get to the window where you can see your own face.
You can buy a honeycomb dress that doesn't look right to you to calm your nerves.
You order wine for yourself on an empty stomach, meditate under the street harp.
You're wearing a heavy, infected heart in beaded clutches, okay?
If you ask for the bill again,
drinking your "white semisweet" ... And for a long time, you cry crying.
persistent migraines, nausea ...
These natural disasters in me are so elusive,
almost like mercury balls intangible to the touch.
And in each of us behind-inadequate childhood,
fatal relationships, remnants of hair dye
like the echoes of past protests ...
When thoughts on paper poured out and anesthetized
we with you on wet fibers roamed barefoot.
They believed that there was a small residue in the wallet
you can get rid of the hangover,
hold your hand in your hand too tight ...
They were not afraid of these candid kisses, immature, early ones
in the parent bedroom.
They tried to see the ocean in the empty,
clogged bathroom rust.
Now let's get to the window where you can see your own face.
You can buy a honeycomb dress that doesn't look right to you to calm your nerves.
You order wine for yourself on an empty stomach, meditate under the street harp.
You're wearing a heavy, infected heart in beaded clutches, okay?
If you ask for the bill again,
drinking your "white semisweet" ... And for a long time, you cry crying.