Тиша торкається рук,
Тиша повітрям тече,
Моя за тобою жура
Причаєнну душу пече,
Трояндо.
Через кайдани твої
Лагідний блиск кришталю
Щемить почорніло мені
Надрізана ніжка твоя,
Трояндо.
Приспів:
Ти, що в пісні зросла, |
Летіла з вітрами в даль, |
Сама у солодкому сні |
Одягала чистий кришталь. | (2)
Кришталь! Трояндо...
Ти, що в пахтіла саду
Біля старої стіни,
Для мене сестрою була,
Була, як цариця весни,
Трояндо.
Де твоя сорочка з роси?
Де твій оборонець-друг?
Колишу я в тиші журу,
тиша торкається рук,
Трояндо.
Приспів.
Кришталь! Трояндо...
Трояндо...
Тишина касается твоих рук,
Молчание от воздуха течет,
Мое жюри для тебя
Душа обнимается, выпекается,
Роза.
Через Твои кандалы
Хрустальный нежный блеск
Он сияет почерневшим
Ваша нога вырезана,
Роза.
Припев:
Вы, в песне, увеличились, |
Летать с ветрами на расстоянии, |
В сладком сне |
Носить чистый кристалл. | (2)
Кристалл! Роза ...
Ты в плавке сада
Возле старой стены,
Для меня моя сестра была,
Была как королева весны,
Роза.
Где твоя рубашка росы?
Где твой защитник?
Я был в тишине присяжных,
Тишина касается твоих рук,
Роза.
Хор.
Кристалл! Роза ...
Роза ...