Я так хотів би знову чекати,
Знову троянди їй дарувати,
Знову вуста її цілувати,
Знов Колискову ніжно співати.
Та час іде і зовсім не лічить,
Згадка про неї душу калічить.
Як же могла вона так зробити?...
Боже як важко без неї жити…
Я так хотіла з ним разом бути,
Бачити очі і голос чути,
Ніжно в обійми йому пірнути,
І серед ночі свічку задути.
Та час іде і зовсім не лічить,
Згадка про нього душу калічить,
Ну як же зміг таке він зробити?...
Боже, як важко без нього жити…
I would like to wait again
Give her the rose again
Kiss her again with her mouth
Again Lullabies gently sing.
That time goes and does not count,
A mention of her soul is crippling.
How could she do that? ...
God how hard it is to live without it ...
I wanted to be together with him so much
See your eyes and voice hear
Gently dive in his arms
And in the night a candle will blow.
That time goes and does not count,
The mention of him cripples the soul,
Well, how could he do that? ...
God, how hard it is to live without it ...