Йшла я собі та звичаї ламала,
Холод та скрегіт звідусіль пізнала,
Почула стільки, що й дихати не мала,
Прихилюсь до тебе я,
Може, краще стане, стане...
Прихилившись до тебе, правду розказала,
Як слухняною донькою була, але впала,
Про зльоти та падіння, як я відчувала,
Заманили в воду!.. Обманули!..
Приспів:
Забере тебе, якщо ти не в змозі,
Забере тебе, йди по дорозі!
Важко стане - той не треба кричати,
Знаєш правду - той не треба мовчати!
Я тобі хтіла щастя привернути,
Та заховаєш ти все й сам в спокусі,
Бачу вогняні хвости на небі,
Здавалось, казка,
Але ні - то люди заманили!..
Приспів.
На добраніч, Галюню, вже ми йдемо,
Вже ми твоє дивування заберемо!..
Беріть, беріть, дружечки, не сваріться,
Як вийдете за ворота, озирніться.
Як вийдете за ворота, в чисте поле,
Киньте моє дивування в синє море.
Нехай моє дивування з водою пливе,
Нехай мене, молодої, не найде!
Заманили!
Шла я себе и обычаи ломала,
Холод и скрежет отовсюду узнала,
Услышала столько, что дышать не могла,
Явлю тебя,
Может, лучше станет, станет ...
Прислонившись к тебе, правду рассказала,
Как послушной дочерью была, но упала,
О взлеты и падения, как я чувствовала,
Заманили в воду! .. Обманули! ..
припев:
Заберет тебя, если ты не в состоянии,
Заберет тебя, иди по пути!
Трудно станет - то не надо кричать,
Знаешь правду - то не надо молчать!
Я тебе хотела счастья привлечь,
И спрячешь ты все сам в искушении,
Вижу огненные хвосты на небе,
Казалось, сказка,
Но нет - люди заманили! ..
Припев.
Спокойной ночи, Галюн, уже мы идем,
Уже мы твое удивление заберем! ..
Берите, берите, дружечки, не ссорьтесь,
Как выйдете за ворота, осмотритесь.
Как выйдете за ворота, в чистое поле,
Бросьте мое удивление в синее море.
Пусть мое удивление с водой плывет,
Пусть меня, молодой, не найдете!
Заманили!