Тонка біла павутина
По терну снується,
По терну снується,
По терну снується.
А той Андрій до Катрусі,
Як орличок, в’ється,
Як орличок, в’ється,
Як орличок, в’ється.
То лугами, берегами,
Та й на вечорниці,
Та й на вечорниці,
Та й на вечорниці!
Ой, що ж тая за гонорна
Миколова дівка,
Миколова дівка,
Миколова дівка?
Чим ся вона гонорує,
Чим ся гонорує,
Чим ся гонорує,
Чим ся гонорує?
Чи не тими перстенями,
Що Андрій дарує,
Що Андрій дарує,
Що Андрій дарує?
Один тобі подарую,
Другий тобі куплю,
Другий тобі куплю,
Другий тобі куплю!
Лиш не кажи своїй мамі,
Що я тебе люблю,
Що я тебе люблю,
Що я тебе люблю!
Тонкая белая паутина
По терна снует,
По терна снует,
По терна снует.
А то Андрей к Кате,
Как орличок, вьется,
Как орличок, вьется,
Как орличок, вьется.
Так щелочами, берегами,
И на вечеринку,
И на вечеринку,
И на вечеринку!
Ой, что же тая по гонорна
Миколова девушка,
Миколова девушка,
Миколова девушка?
Чем ся она гоноруе,
Чем ся гоноруе,
Чем ся гоноруе,
Чем ся гоноруе?
Или не теми кольцами,
Что Андрей дарит,
Что Андрей дарит,
Что Андрей дарит?
Один тебе подарю,
Второй тебе куплю,
Второй тебе куплю,
Второй тебе куплю!
Только не говори своей маме,
Что я тебя люблю,
Что я тебя люблю,
Что я тебя люблю!