Засвіт встали козаченьки
В похід з полуночі,
Виплакала Марусенька \ Двічі
Свої ясні очі. /
– Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися
Та за свого миленького
Богу помолися!
Стоїть місяць над горою,
А сонця немає...
Мати сина в доріженьку
Слізно проводжає:
– Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся.
За чотири неділоньки
Додому вертайся!
– Ой, рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький
В воротях спіткнувся.
Ой, Бог знає, коли вернусь,
В якую годину.
Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину!
– Ой, рада б я Марусеньку
За рідну прийняти.
Та чи буде ж вона мене,
Сину, шанувати?
– Ой, не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький—
Назад сподівайтесь!
Zasvit rose Kozak
At midnight,
Viplakala Marusenka & # 092; Double
Svoia yasnі ocі. /
- Do not cry, do not cry, Marusenko,
Do not cry, do not twinkle
That for svogo sweet
Pray to God & # 33;
Stopping on the mountain,
And the sun is mute ...
Mati sina in expensive
Slazno conductionє:
- Іdi, іді, мій синочку,
That do not barb.
For Chotiri Nedilonki
Turn around Dodoma & # 33;
- Oh, I'm happy bi, matusenko,
Come back soon
That schos mіy kіn Voronenky
In the gate spitknuyas.
Oh, God know, if I come back,
In a little time.
Well, take my Marusenka,
Yak Happy Child & # 33;
- Oh, I'm glad Marusenka
For rіdnu priynyati.
That chi bude won me,
Sinu, shanuvati?
- Oh, do not cry, do not zurіtes,
Do not go into the tight:
Zagrav m_y k_n voronenky—
Back up and & # 33;