Подаруй посмішку
серед буденного світу
єдиний промінь світла
серед сірих днів
чому я тут живу
і чи живий я
колись тим марив
серед нічних поганих снів
Люблю світанок в твоїх мріях
люблю вогонь в твоїх очах
люблю туман на гірських схилах
і захід сонця в вечорах
Люблю мовчання
люблю тишу
люблю тебе в своїх думках
Вже за вікном схід сонця
ти тільки додивишся всі свої сни
і я знов буду думати про що вони
Твоя прокурена кімната
мовчанням тишу прикрашати
сьогодні уже завтра а можливо й ні
куди зникають щасливі наші дні
скажи мені...
чи зможемо так далі жити
Улыбнуться
Среди повседневного мира
Единственный луч света
Среди серых дней
Почему я здесь живу
и жив я
Однажды мечтает
Среди ночных плохих снов
Люблю рассвет во сне
Люблю огонь в твоих глазах
Люблю туман на горных склонах
и закат по вечерам
Я люблю молчание
Я люблю молчание
Люблю тебя в своих мыслях
Уже вне рассвета
Вы будете смотреть только все свои мечты
И я подумаю о том, что они
Ваша копченая комната
Тишина тишина, чтобы украсить
Сегодня завтра и, может быть, нет
Где счастливы наши дни исчезают
скажи-ка...
Сможем ли мы жить так далее