Менi справдi набридло, з мене вже досить!
Я маю мислити в прозi
Знов ламаєм на шмаття -
Бачиш і чуєш, геть вибухнули мости?
Тут знов зайнялося багаття,
Що людям, як я, доведеться загасити.
Де ж моя вільна країна?
Я не приєднався до жодного табору.
Де ж моя вільна країна?
Я хочу лиш знати, що завтра я не помру.
Де ж моя вільна країна? Де?
Де ж моя вільна країна? Де?
Я не можу вказати, як діяти іншим -
Скажу лиш собі: "Припини вже кудись повзти!"
Куди вже гірше?
Я бачив, куди, але як вам донести?
Треба думати, перше ніж дрова ламати,
Та іти лиш вперед, своє місце зайняти!
Де ж моя вільна країна?
Я не приєднався до жодного табору.
Де ж моя вільна країна?
Я хочу лиш знати, що завтра я не помру.
Де ж моя вільна країна? Де?
Де ж моя вільна країна? Де?
I'm really tired, I've had enough!
I have to think in prose
Break to pieces again -
Do you see and hear the bridges explode?
Here the fire started again,
That people like me will have to go out.
Where is my free country?
I did not join any camp.
Where is my free country?
I just want to know that I will not die tomorrow.
Where is my free country? Where?
Where is my free country? Where?
I can't tell others how to act -
I'll just say to myself: "Stop crawling somewhere!"
Where is it worse?
I saw where, but how do you tell?
It is necessary to think, before to break firewood,
But just go ahead, take your place!
Where is my free country?
I did not join any camp.
Where is my free country?
I just want to know that I will not die tomorrow.
Where is my free country? Where?
Where is my free country? Where?