Ну як від цього не здуріти?
Я кожен день беру у руки пляшку,
Її вмістилищем зігрітий,
Скажу одне - поетом бути тяжко!
Натхненням ріжу думку на папері,
Пишу вірші не просто так,
В своїй не звичній, лагідній манері,
Під гавкіт не присилених собак!
Гуляти - це єдине щастя,
Життя кидати, як коту під хвіст,
І тамувати біль в зап'ястях,
Я - оптиміст, не песиміст!
І кожен день життя одноманітне,
Без радості, у п'янстві, як на дні,
І може інколи і в нім розквітне,
Єдина радість поетичних днів!
Давно, обманутий від цього!
І сигарету я курю в затяжку,
Немає в ній чогось нового,
Скажу одне - поетом бути тяжко!
Well, how not to steal from this?
I take a bottle every day,
Her receptacle is warm,
I will say one thing - poet to be hard!
Inspired, I cut the thought on paper,
I write poetry not just so
In its not usual, gentle manner,
Under the bark of not hardened dogs!
Walking is the only happiness,
Life throw like a cat under the tail
And to make pain in the wrists
I'm an optimist, not a pessimist!
And every day life is monotonous,
Without joy, in drunkenness, as in the bottom,
And sometimes it can flourish in it,
The only joy of poetic days!
Long ago, deceive it!
And I smoke a cigar in a tightening up
There is nothing new in it
I will say one thing - poet to be hard!