(вірші: Наталка Буняк)
Три вінки, три віки!
Зацвіли, заплелись над Вкраїною,
Розпустили стяжки,
Між свої пелюстки
Пов'язались – мов доля, калиною.
А що перший вінок,
Із тернових гілок,
Коле тіло уже три століття,
Та підніметься птах,
І на батьківський дах,
Принесе Богом свячене віття
А що другий вінок,
З синьо-жовтих квіток,
Він до волі і єдності кличе!
Вже пора! Вже пора!
До любові й добра ! -
Біла чайка над степом кигиче.
А що третій вінок,
Це лавровий листок,
Воскресає наш дух над руїною!
Понесуть молоді,
У боях і в труді,-
Гучно слава полине Вкраїною!
(poems: Natalka Bunyak)
Three wreaths, three centuries!
Bloomed, wandered over the country,
Dissolve the screws
Between your petals
They were involved - like a fate, a shoal.
And what is the first wreath,
From the thorns
Kolya's body is already three centuries old,
And the bird will rise
And on the parent's roof
Bring God the sacred branches
And what is the second wreath
Of blue and yellow flowers,
He calls for freedom and unity!
It's time! It's time!
Love and goodness! -
White gull over the Kigichi steppe.
And what is the third wreath
This is a bay leaf
Resurrects our spirit over the ruin!
Carry the young
In battles and in labor, -
Loudly the glory is worn out in Ukraine!