Хто ви, чоловіче любий?
А це мій власний простір, тут без вас весело було!
Всоте ви вже на розпутті,
А мені, чи є ви, чи нема - всеодно, всеодно!
Близькі чужими ставали враз
Так гостро, як ніхто..
А може у самих у нас
Мілке у серці дно?
Підожди, зачекай! Я тобі не домовила!
Я віддам лиш квиток, що назад я для тебе замовила!
Може б ти й не пішов до людей за порадою,
Коли б знав,що я вдома з надією й сумом чекатиму?
Зараз ви підете з богом..
Зібрані валізи навмання, жде ваш екіпаж..
Далась мені та розмова
Важкувато, до побачення, потік весь макияж...
Ти вийдеш, а в мені ріка..
Не кров і не вода.
Вона шумить і заклика
Блукати по світах..
Підожди, зачекай! Я тобі не домовила!
Я віддам лиш квиток, що назад я для тебе замовила!
Може б ти й не пішов до людей за порадою,
Коли б знав,що я вдома з надією й сумом чекатиму?
Кто ты, мужчина, как?
И это мое собственное пространство, здесь вам весело!
Вы уже в долгу,
И у меня есть ты, или нет - каждый день, каждый день!
Близкие незнакомцы стали тесно
Так острая как никто ..
Или, может быть, в себе
Milke в самом сердце дна?
Я подожду! Я не пожертвую тебя!
Я дам вам билет, который обратно я заказал вам!
Не может идти к людям для совета,
Когда я бы узнал, что я был домом с надеждой и грустью?
Теперь вы пойдете с Богом ..
Собранные чемоданы случайно, разговаривайте свою экипажу ..
Дал мне и разговор
Трудно, до свидания, поток всей Макии ...
Вы выйдете, а во мне реку ..
Не кровь и не вода.
Она шум и зовет
Бродят по миру ..
Я подожду! Я не пожертвую тебя!
Я дам вам билет, который обратно я заказал вам!
Не может идти к людям для совета,
Когда я бы узнал, что я был домом с надеждой и грустью?