Уяви собі потяг, у якому мільярд місць і вагонів – мільйон. Плацкарти, купе… Трохи далі люкси. І не забудь про незліченну кількість людей, які подорожуть цим потягом. Вони подорожують вже протягом неймовірно довгого проміжку часу. Хтось готується зійти на найближчій зупинці, хтось ще сидить у залі очікування, а хтось і донині блукає у своїх нездійсненних мрій та думок нескінченній долині. Просто через те, що одного дня згаяв час і залишився на пероні. Але не про цих людей веде розповідь моє перо, ні… Набагато цікавіше зазирнути всередину хоча б одного з вагонів. В кожного пасажира є своє місце призначення, до якого він добирається цим потягом. Невідомо зумовлена їхня поїздка лише до пригод потягом чи, можливо, в них були причини грунтовніші. Вони товаришують і сваряться, дружать, кохаються… Вони мають різні переконання, вони різних національностей, мають різні вподобання і на вигляд вони дуже різні теж. Єдине, що їх об’єднує – цей довбаний поїзд. І ми з тобою є його пасажирами, друже, теж.
Та, як і наші попутчики не можемо сказати напевно, що чекає на нас в кінці цієї мандрівки? Може винагородою для всіх нас стане райська благодать? Чи всі старання виявляться марними і ми не отримаємо нічого, крім страждань? Або ми не отримаємо взагалі нічого? Що, як раптом на нас чекає пустота і тиша? Але єдине, що у нас є це надія. Надія на те, що кожен з нас, будинок свій не дарма залишив. Займаючи своє місце у цьому ешелоні. І незалежно від висновку, який кожен зробить собі наприкінці пройденого шляху, дуже хотілося б, щоб число тих людей, які все ж пройшли цю дорогу, не стало стадом.
Uavy sobі poti, yakomu myljard misі i wagon_v - milion. Placeboat, coupe ... Trochies far away suites. І Do not forget about the unsubstantiated number of people, let it rise in price. The stench will rise in price vy protyam neymovіrno dovgogo prom_zhku hour. It’s time to get ready to go on the bottom of the pinch, you can just sit in the hallway, and that’s the end of the day in your own independent scenes. Just through those, just one day zgayav hour and overwhelmed the peronі. Ale is not talking about people like this: you can rozpovіd my pen, ni ... Nabagato tsikavіshe zazirnuti vseredinu want b one of the wagon_v. In the skin passport є own missile priznachennya, to yakogo vіn get tsim pozhgom. Nevidomo zumovlena їхня поїздка лше to the usefulness of the chi, can, in them the boules cause primitive. Stinks of comradeship і welded, making friends, kohatyutsya ... Stinks of sarc reckoning, stoning, of stinks of different nationalities, dysfunctioning of sacks in a vigil of stinks douzt of rizn_ tezh. To one, this is our own - tsey dobbaniyu poyzd. І m with you пас yogo passengers, friends, tezh.
That, yak and our companions cannot say tune by singing, how to check on us in kintsі tsіє mandrіvki? Mozhe vinoroduyu for all of us camped heaven grace? Chi vs_ diligently viyavlatsya marmarmi і mi not otrimaєmo nichy, krіm citizens? Abo mi not otrimaєmo vzagіn new? Scho, yak raptom on us check є emptiness and silence? Ale єdine, we have є tse nadya. Nadia on those who are skinned with us, our lives are not too much for them. Borrow your sweetheart from tsiomu eshelonі. І Squarely visnovku, a yaky kozhen zrobit sobіn for example, passed the way, duzholyasya b, schob number of quiet people, all went through the road, did not become a herd.