День короткий, як мить, як помах руки,
Я сьогодні, мов зламана гілка...
Чорно-біле кіно, кольорові роки,
І треба дожити до понеділка.
Приспів:
Ми відбулись, чи лиш були?
Лишається надія...
А щастя – це коли
Тебе розуміють...
Так тягнуло мене за три-дев'ять земель,
Спокій досі мені тільки сниться.
У високому небі летить журавель,
Ну а я все ловлю нещасну синицю.
Приспів.
Я рятую когось, обіцяю комусь,
І додому лечу, як на крилах,
Без найбільш необхідного я обійдусь,
А без зайвого я обійтися не в силах.
Приспів.
Я не звик утікать і ховатись в юрбі,
Знов згадалась стара кіноплівка,
І тепер кожен день я говорю собі,
Що треба дожити до понеділка!
Приспів.
День короткий, як мить, як помах руки,
Я сьогодні, мов зламана гілка...
Кольорове кіно, чорно-білі роки,
І треба дожити до понеділка...
The day is as short as a moment, as a wave of the hand,
Today I am like a broken branch ...
Black and white movies, color years,
And you have to live until Monday.
Chorus:
We happened, did we just happen?
There is hope ...
And happiness is when
They understand you ...
So I was drawn to three or nine lands,
I still only dream of peace.
A crane flies in the high sky,
Well, I'm still catching the unfortunate tit.
Chorus.
I save someone, I promise someone
And I fly home like on wings,
I will do without the most necessary,
And I can't do without too much.
Chorus.
I'm not used to running away and hiding in a crowd,
The old film came to mind again,
And now every day I tell myself,
What to live until Monday!
Chorus.
The day is as short as a moment, as a wave of the hand,
Today I am like a broken branch ...
Color cinema, black and white years,
And you have to live until Monday ...