Lyrics ВоВа зІ ЛьВоВа - Мій район
Views
125
0 people consider the lyrics to be true
0 people consider the lyrics of the song incorrect
The lyrics of the song are provided for your reference ВоВа зІ ЛьВоВа - Мій район, and also a translation of a song with a video or clip.
В назві району Сихів, мабуть, забули літеру "п" втулити,
Район "Психів" – оце була б назва, всратись і не жити...
Одне слово характеризує всі явища і події,
В районі жити в якому, крім його мешканців ніхто не мріє.
– Пацан ти звідки? – Я з "Психів", – А тоді нема проблєм,
Вибач, що спитався, а район в тебе прікольний, тєма!..
От приблизно такий розклад, щоразу б відбувався,
Коли десь-хтось, з моїми сусідами зустрічався.
Але мені то не страшно, бо я виріс в цьому районі,
В місці, де є дохріна й трошки, крєнделів в законі.
Кращі друзі, купа знайомих, майже нема ворогів,
Хіба-що пару гопів, трохи биків, кілька лохів...
Баскетбольний майданчик, де ми вчились літати,
Який ми самі замутили, з молотком і купою матів.
Малолєтки на нас втикали, ми королями себе відчували,
Не лише під сонцем, і в дощ і в сніг там жару давали.
Приспів:
Мій район – Сихів – де я всіх знаю,
Мій район – Сихів – де я баскетбол граю,
Мій район – Сихів – де я відпочиваю,
Від усього того, що часом мозок грає. (весь куплет – 2)
Я люблю цей район так сильно, як тільки можна любити,
Стільки спогадів, пов’язаних з ним, що не перелічити!
Про купу речей, які присутні в цьому світі,
Перший раз дізнався, відчув на собі, і попробував в цьому місці.
Дитсадок, одна і друга школа, купа пріколів,
А разом з тим переживань, розчарувань і болі.
Перша кобіта, яка мені сподобалась, перші цьомки-бомки,
Перші гопніки, з ними перші розборки.
Перші радості і тривоги: серйозні і дрібні,
Перші поразки і перемоги: великі і малі.
Перші прагнення і досягнення, надії і мрії,
Батьки, яких я обожнюю, які любити нас вміють.
Які були поруч з нами, тоді коли були потрібні,
Матеріально не найбагатші, зате духовно не бідні.
Які давали нам більше, ніж треба кожній дитині
– любов, тепло, розуміння і життя без злиднів!
Приспів
15-иповерхові з цегли, 9-иповерхові з бетону,
Однакові будинки, вздовж і в поперек мого району.
Архітектурне різноманіття не загрожує нам,
На хаті, з різних кімнат, однаковий вигляд з вікна.
Та я люблю цей вигляд, і я люблю ці будинки,
В одному з них минула мого життя частинка.
Колись я перед тим будинком в пісочниці грався,
В цьому ж будинку я перший раз з кобітою кохався.
І хоч споруда ця – багатоквартирна і химерна,
Це моя фортеця, де я заспокоюю нерви.
Місце де мені не треба від когось ховатись,
Вдягати маски на себе, чи перед кимось хизуватись.
Звичайно тут є і недоліки і часом купа бруду,
І прикрашати ці моменти я не збираюсь і не буду.
Мені не треба причин для того, щоб Сихів любити,
І він відплатить мені тим самим, будем весело жити!
Приспів
Район "Психів" – оце була б назва, всратись і не жити...
Одне слово характеризує всі явища і події,
В районі жити в якому, крім його мешканців ніхто не мріє.
– Пацан ти звідки? – Я з "Психів", – А тоді нема проблєм,
Вибач, що спитався, а район в тебе прікольний, тєма!..
От приблизно такий розклад, щоразу б відбувався,
Коли десь-хтось, з моїми сусідами зустрічався.
Але мені то не страшно, бо я виріс в цьому районі,
В місці, де є дохріна й трошки, крєнделів в законі.
Кращі друзі, купа знайомих, майже нема ворогів,
Хіба-що пару гопів, трохи биків, кілька лохів...
Баскетбольний майданчик, де ми вчились літати,
Який ми самі замутили, з молотком і купою матів.
Малолєтки на нас втикали, ми королями себе відчували,
Не лише під сонцем, і в дощ і в сніг там жару давали.
Приспів:
Мій район – Сихів – де я всіх знаю,
Мій район – Сихів – де я баскетбол граю,
Мій район – Сихів – де я відпочиваю,
Від усього того, що часом мозок грає. (весь куплет – 2)
Я люблю цей район так сильно, як тільки можна любити,
Стільки спогадів, пов’язаних з ним, що не перелічити!
Про купу речей, які присутні в цьому світі,
Перший раз дізнався, відчув на собі, і попробував в цьому місці.
Дитсадок, одна і друга школа, купа пріколів,
А разом з тим переживань, розчарувань і болі.
Перша кобіта, яка мені сподобалась, перші цьомки-бомки,
Перші гопніки, з ними перші розборки.
Перші радості і тривоги: серйозні і дрібні,
Перші поразки і перемоги: великі і малі.
Перші прагнення і досягнення, надії і мрії,
Батьки, яких я обожнюю, які любити нас вміють.
Які були поруч з нами, тоді коли були потрібні,
Матеріально не найбагатші, зате духовно не бідні.
Які давали нам більше, ніж треба кожній дитині
– любов, тепло, розуміння і життя без злиднів!
Приспів
15-иповерхові з цегли, 9-иповерхові з бетону,
Однакові будинки, вздовж і в поперек мого району.
Архітектурне різноманіття не загрожує нам,
На хаті, з різних кімнат, однаковий вигляд з вікна.
Та я люблю цей вигляд, і я люблю ці будинки,
В одному з них минула мого життя частинка.
Колись я перед тим будинком в пісочниці грався,
В цьому ж будинку я перший раз з кобітою кохався.
І хоч споруда ця – багатоквартирна і химерна,
Це моя фортеця, де я заспокоюю нерви.
Місце де мені не треба від когось ховатись,
Вдягати маски на себе, чи перед кимось хизуватись.
Звичайно тут є і недоліки і часом купа бруду,
І прикрашати ці моменти я не збираюсь і не буду.
Мені не треба причин для того, щоб Сихів любити,
І він відплатить мені тим самим, будем весело жити!
Приспів
In the name of the Sykhiv region, they probably forgot the letter & quot; & quot; sleepless
The "Humble" district & quot; - this would be the name, to shake and not live ...
One word characterizes all phenomena and events,
In the area to live in which, except for its inhabitants, no one dreams.
- Where are you from? - I'm from & quot; Humans & quot ;, - And then there is no problem.
Excuse me what was asked, and the district has a prikolny, you! ..
From about such a schedule, every time it happens,
When somebody met with my neighbors.
But I'm not afraid of that, because I grew up in the area,
In a place where there is a dohr and a little bit, the kerendals are in the law.
Best friends, a lot of friends, almost no enemies,
Is that a couple of gopis, a few bulls, a few looks ...
Basketball court where we learned to fly
Which we hurt ourselves, with a hammer and a bunch of mats.
Malolotiky were stumbling on us, we felt ourselves kings
Not only under the sun, and in the rain and in the snow they gave heat.
Chorus:
My district is Sikh - where I know all
My area is Sykhiv - where I play basketball
My district is Sikh - where I am resting
From all that time the brain plays. (all verse - 2)
I love this area as much as you can love,
So many memories associated with him that are not listed!
About a bunch of things that are present in this world,
The first time I learned, felt for myself, and tried in this place.
Kindergarten, one and another school, a lot of prikolov,
And at the same time experiences, disappointments and pain.
The first kobit that I liked, the first bits of this kind,
The first gopnik, with them the first disassembly.
The first joys and anxieties: serious and small,
First defeats and victories: large and small.
The first aspirations and achievements, hopes and dreams
Parents I love, who can love us.
What were next to us, then when needed,
Material is not the richest, but spiritually not poor.
Which gave us more than every child needs
- love, warmth, understanding and life without misery!
Chorus
15-storey brick, 9-storeyed concrete,
Same buildings, along and across my area.
Architectural diversity does not threaten us
In the house, from different rooms, the same look from the window.
But I love this look and I love these houses,
One of them has passed my life a particle.
I used to play the house in the sandbox before,
In the same house I loved the first time with a kobeit.
And although this building - multi-apartment and bizarre,
This is my fortress where I calm my nerves.
A place where I do not have to hide from someone,
Put on masks on yourself, or enjoy someone before someone else.
Of course there are disadvantages and sometimes a lot of dirt,
And I do not intend to decorate these moments and will not.
I do not have reason to love Sikh,
And he will pay me back with that, we will have fun!
Chorus
The "Humble" district & quot; - this would be the name, to shake and not live ...
One word characterizes all phenomena and events,
In the area to live in which, except for its inhabitants, no one dreams.
- Where are you from? - I'm from & quot; Humans & quot ;, - And then there is no problem.
Excuse me what was asked, and the district has a prikolny, you! ..
From about such a schedule, every time it happens,
When somebody met with my neighbors.
But I'm not afraid of that, because I grew up in the area,
In a place where there is a dohr and a little bit, the kerendals are in the law.
Best friends, a lot of friends, almost no enemies,
Is that a couple of gopis, a few bulls, a few looks ...
Basketball court where we learned to fly
Which we hurt ourselves, with a hammer and a bunch of mats.
Malolotiky were stumbling on us, we felt ourselves kings
Not only under the sun, and in the rain and in the snow they gave heat.
Chorus:
My district is Sikh - where I know all
My area is Sykhiv - where I play basketball
My district is Sikh - where I am resting
From all that time the brain plays. (all verse - 2)
I love this area as much as you can love,
So many memories associated with him that are not listed!
About a bunch of things that are present in this world,
The first time I learned, felt for myself, and tried in this place.
Kindergarten, one and another school, a lot of prikolov,
And at the same time experiences, disappointments and pain.
The first kobit that I liked, the first bits of this kind,
The first gopnik, with them the first disassembly.
The first joys and anxieties: serious and small,
First defeats and victories: large and small.
The first aspirations and achievements, hopes and dreams
Parents I love, who can love us.
What were next to us, then when needed,
Material is not the richest, but spiritually not poor.
Which gave us more than every child needs
- love, warmth, understanding and life without misery!
Chorus
15-storey brick, 9-storeyed concrete,
Same buildings, along and across my area.
Architectural diversity does not threaten us
In the house, from different rooms, the same look from the window.
But I love this look and I love these houses,
One of them has passed my life a particle.
I used to play the house in the sandbox before,
In the same house I loved the first time with a kobeit.
And although this building - multi-apartment and bizarre,
This is my fortress where I calm my nerves.
A place where I do not have to hide from someone,
Put on masks on yourself, or enjoy someone before someone else.
Of course there are disadvantages and sometimes a lot of dirt,
And I do not intend to decorate these moments and will not.
I do not have reason to love Sikh,
And he will pay me back with that, we will have fun!
Chorus