На зламі дня
Крізь час і простір розтяглись
Сумні обшарпані ряди
Блідих примар.
В їх пожовклих очах
Багряний блиск пожеж,
Страждань печать
Одяг зотлів.
Ганчір’я
Ледь прикрива тіла
Ні живі,ні мертві.
В рваних душах лиха змії
Свій залишили слід.
Їх клубок отруйний
Вигриз все наскрізь
Щастя, волю, пристрасть,
Залишки надій
Крихких.
Ніхто з них не згадає своїх імен,
Теплих слів не відчує дар.
Вічний шлях по колу
Все відібрав
Тільки
Вітру свист
Лине їм вслід
Крізь ніч.
Вони з тих, хто завжди йшов по кістках,
Лизав чоботи чужих вождів.
Продав свою честь.
Спалив рідний дім.
І древнє прокляття ввійшло в їх рід
Стократ повернувся їм біль
Всіх їхніх жертв
Глянь! - Все більше повзе
Тіней облізлих, примар!
Всі заплатять сповна!
До десятих колін!
At the breaking of the day
Through time and space stretched
Sad shabby rows
Pale ghosts.
In their yellowed eyes
Crimson glitter fires,
The suffering seal
The clothes are broken.
Pottery
Hardly covers the body
Neither the living nor the dead.
In the torn souls, the evil snakes
They left their mark.
Their ball is poisonous
It's all the way through
Happiness, will, passion,
Remains of hope
Brittle.
None of them mention their names,
Warm words do not feel the gift.
Eternal path in a circle
He took everything away
Only
The wind whistles
It follows them
Through the night.
They are the ones who always went to the bone,
Licking the boots of strangers.
He sold his honor.
My home burned down.
And an ancient curse came into their lineage
A hundred times the pain returned to them
All their victims
Look! - More and more creeping
Shadows licked, ghost!
Everyone will pay in full!
Up to ten knees!