О.Кониський
Я не боюсь тюрми і ката,
Вони для мене не страшні!
Страшніш тюрма у рідній хаті,
Неволя в рідній стороні.
Мені не стид носить кайдани
За волю краю і братів;
Та стид золочені жупани
Носить, найнявшись до катів.
Нехай нас мучать і катують,
А слова правди не уб’ють!
Нехай кати всі бенкетують —
Час прийде, разом пропадуть.
Що там тюрьма! То слава наша!
Ми всі тепер сидим в тюрмі!
Всі п’єм одну ми скорбну чашу,
Одна вона — тобі й мені.
В кого єсть совість і надія,
Того ця чаша не мина,
Той випити її зуміє,
Усю, усю! до дна, до дна!
Кого у краще віра гріє,
Тому ця чаша не страшна;
Вона прибавить ще надії,
І більше укріпить вона.
1882
O. Konissky
I am not afraid of prisons and cats
They are not terrible for me!
A scarier prison in your home,
Captivity in the native side.
I'm not ashamed of wearing shackles
For the will of the land and brothers;
And shame is the county of gilding
Wearing hired to the tormentors.
Let us be tortured and tortured
And the words of truth will not kill!
Let the executioners all feast -
The time will come, they will disappear together.
What a prison there! It is our glory!
We're all in jail now!
All we drink is one mourning bowl,
She is one to you and me.
Who has conscience and hope,
That cup did not pass,
He will be able to drink it,
Everything, everything! to the bottom, to the bottom!
Whom the better the faith warms,
Therefore, this cup is not terrible;
It will add hope,
And it will strengthen it more.
1882