Вийду з дому В стрічки вбрана
А небо вже не таке голубе як було
Неначе верби Поперекидав хто
Й білий світ розколовся немов бите скло
Чорні птиці Знак недобрий
Все кружляють над полем пророчать біду
Сира земле Розступися
Древні духи до вас у покорі іду
Червоне намисто Упало додолу
Розкотились намистини в калинове коло.
У зеленій полонині зелена тополя
Закувала зозуленька – сповіщала долю.
Що згорить те не згниє,
Що впаде – не пропаде.