навколо маленькі зіпсовані лиця
і часом і смородом дивних людей
в душі лиш пустоти як всохла криниця
а в голосі безліч невартих ідей
а серце збиваючись з ритму напевно
невпевнено йде все вперед і назад
не знає що хоче чи світло чи темно
та йде все саме чи за купу витрат
як хочеться часом беззвучно лежати
плювати у вічність у час і у простір
я так натомилась мені б тільки знати
коли розійдуться непрохані гості
вокруг маленьких испорченных лиц
И время и запах странных людей
В душе только пустоте, как сухой колодец
И голосом многих невредимых идей
И сердце наверняка засунулось
Неопределенность идет вперед и назад
не знает, что за свет или темный
и идет все или за кучу затрат
Как вы хотите, иногда молча лечь
Плють в вечность во времени и пространстве
Я так устал.
Когда не приглашенные гости рассеиваются