Сьогодні yсе інакше –
І люди, й повітря, блиск в очах.
Змінилося все на краще,
Неначе поїхав в мене дах.
Лиш з потягу на вокзалі
Побачив безхмарну неба блакить –
Відкрилися нові грані,
І закохався я в одну мить…
Нехай ідуть дощі,
Так тепло на душі.
Квітучі алеї заберуть мене в полон,
Відіб’ють в сумного повсякдення!
Затишні будиночки всміхаються з вікон,
Навколо – місто натхнення!
А старовинні храми
Вітають дзвоном сонця схід,
Між усіма вітрами
Розтоплюють в серцях наших лід.
Всюди усміхнені люди,
Похмурих нема ніде очей.
Так хочеться знов відчути
Усю казковість днів та ночей!
У серці назавжди
Залишились сліди.
Старенька бруківка заведе мене туди,
Де місто ховає своє серце.
Його я побачив, і відтоді назавжди
Я маю натхнення джерельце!
Сегодня и в противном случае -
И люди, воздух, блеск в глазах.
Изменил все в лучшую сторону,
Как будто я пошел ко мне.
Только с поезда на станции
Видел безоблачный небо синий -
Новые лица открылись,
И я влюбился в мгновение ...
Пусть дожди пойдут,
Так тепло в душе.
Цветую переезд будет захвачен,
Они будут отражаться в SAD каждый день!
Уютные дома улыбаются из окон,
Вокруг - город вдохновения!
И древние храмы
Приветствую колокол Востока восхода солнца,
Между всеми ветрами
Растопить в сердцах нашего льда.
Везде улыбающиеся люди,
Там нет мрачных глаз.
Итак, вы хотите снова почувствовать
Все сказочные дни и ночи!
В самом сердце навсегда
Есть следы.
Старый тротуар отвезет меня туда,
Где город скрывает свое сердце.
Я видел это и с тех пор навсегда
У меня есть источник вдохновения!